К.Г.Мітяєв. Зокрема, для управлінського документознавства актуальним є

його аналіз як інструмента управління, а також розгляд його

характеристику як юридичного акту. Мова йде про юридичну силу

документної інформації, яка, між тим, має місце за за умови наявності

позатекстових інформаційних елементів- бланку, печатки, підпису,

революції тощо. Більш маштабною є концпція документа як елемента

соціальної пам’яті, як частки ноосфери.Власне і аспекти розгляду

функціонування документа як знакової системи у певному середовищі

текстів споріднені з такого роду концепціями в плані соціальних

комунікацій, з одного боку, ідокументальною пам’яттю людства- з

другого.Ретроспективнв і оперативна частини світового документального

поля розглядаються з точки зору їхнього руху, актуалізації, потенційного

інформаційного ресурсу суспільства.Цей аспект розкриваеться в працях

Г.В. Боряка, Б.С.Ілізарова, К.Б.Гельман-Виноградова, А.С.Уйбо та інші.

Прояв сутністних характеристик архівного документа як історичного

джерела, пам’ятки історії й культури розглядається в,а державний,

суспіільний та науковий статус у публікаціях В.Ю.Афіані.

Далі визначили походження терміна „документ” і дізнаємось, що слово „документ” від лат. dokumentum- зразок, доказ, свідоцтво походить від дієслова „docere”- вчити, навчати.

Прослідкували за дефініцією поняття, за його різним значенням в нормативно-правових актах.

Після цього ми перейшли до змісту поняття „документ” із позиції наук документно- комунікаційного циклу. І пісумовуючи викладене можна зазначити, що документознавство є науковою дисципліною, що однаковою належить до різних циклів наук. Перш за все воно є складовою наук документально-комунікаційного циклу. Ще у середині 1970-х рр. висловлювалася думка про його входження до комлексу наук про інформацію і документи. За радянською „Номенклатурою спеціальностей наукових співробітників” 1980-х рр. документознавство віднесене до неук про інформацію та інформаційні системи. Г.В. Боряк вважає, що документознавство разом з бібліографією, камеральною археографією, кодикографією належать до спеціальних історичних дисциплін документально-інформаційного циклу. Взагалі ж приналежність документознавства до спеціальних історичних доисциплін вже відзначається в роботах 1970-х рр. У ці ж часи також формується думка про те, що ця накова дисципліна є прикладною, яка входить до циклу наук про управління суспільними процесами. Пізніше А.М. Соколова констатує приналежність документознавства до циклу наук про суспільство, оскільки документ є одним із засобів, за допомогою якого суспільство функціонує, управляється і залишає інформацію про себе. В іншій роботі вона зазначає, що документознавство є науковою дисципліною, яка відноситься до класу історичних наук. Така ж думка висловлюється й іншими вченими.

Отже, ми розглянули тему відповідно до пунктів плану і показали, що багатофункціональність, значимість данної галузі знань є дуже важливою, вагомою в наш час як для суспільства так і для фахівців різних сфер документно- комунікаційного циклу.