змісті роботи, обумовлені інформатизацією діяльності на робочому місці.
Централізація. Деякі види діяльності виділяються з існуючих технологічних процесів i структур i оформлюються в нові
одиниці (наприклад, централізується служба переписки).
1нтеграц1я (реінтеграція). За допомогою ІС повертаються
у вихідні комплекси завдань змістовно об'еднані з ними функції.
Реалізація завдань у вигляді комплексів може вести до повного
розчинення або скорочення центральних оргагізаційних одиниць.
При цьому для нової ІС відношення «ціна/продуктивність»
утворює як побічну умову критерій для оцінки ефективності ступеня
здійснюваної децентралізації. Для робочих структур безпосеред-
безпосередньо це означає найчастіше горизонтальне або вертикальне
розширення обсягу робіт.
Ефект економії без nepeдaчi видів діяльності. Завдяки
розвитку ІС на робочому місці досягається ефект ращоналізації
(економія часу, зменшення кількості помилок i т.д.), можливе також
скорочення робочого часу, тобто підвищення продуктивності.
Таким чином, за допомогою ІС можна впливати на структуру завдань підприємства у сфері керування. При аналізі впливу нових технологій на організаційні структури важливі деякі аспекти цих технологій. Телекомунікації, що безупинно удосконалюються, забезпечують усе більш ефективну інтеграцію обробки piзних форм інформації (текст, числові дані, графічні форми). Ця інтеграція підтримується багатофункціональними засобами (пристроями), перевага яких у даний момент особливо помітна у ве-ликих компаніях з високим рівнем комунікації.
Організація системи залежить від потреби в засобах комунікаціях i завдань пращівника, а також від стратегиії ІС у компанії в цілому. Мають значения i додаткові фактори, що виникають при інтеграції або реінтеграції завдань. У цьому зв'язку слід піддкреслити три елементи впливу розвитку техніки i технології на кваліфікацію.
Декваліфікація — поділ праці зростає, робота, яка формал1зуеть-
формалізується або стандартизується, автоматизується все більшою мірою,
напруженість розумової праці i відповідні вимоги до
користувача внаслідок цього знижуються;
зростання кваліфікації — нові технології викликають
підвищення розумового навантаження на працівника, звільняючи його від
простої роботи, що, у свою чергу, обумовлює підвищення вимог до
кваліфікації користувача;
поляризація — мала кількість виникаючих при цьому
висококваліфікованих визначних робочих місць протистоїть великій
кількості інших, некваліфікованих. Однак потрібно добре
розуміти, що раціоналізація i спрощення роботи в керуванні, які
супроводжуються централізацією i спеціалізацією, можуть
призвести до втрати гнучкості. При зміні орієнтації робіт у сфері
ІС варто враховувати, що, крім матеріальних стимулів, інші
мотиваційні фактори теж впливають на задоволеність роботою
співробітників; продуктивність же працівника істотно залежить від
ступеня визнання ним нових технологій i структур діяльності.
Створення й обслуговування інформаційних систем.
Для того, щоб автоматизована інформаційна система успішно існувала, потрібний ряд спеціальних забезпечуюючих систем i засобів на іcix етапах її життєвого циклу. Разом з ІС споживачеві мають поставлятися спеціальні засоби, що в сукупності складають систему обслуговування. Ці засоби проектуються i виготовляються разом з ІС, узгоджені з нею i вирішують завдання підтримки ІС у працездатному стані. Сюди належать piзнi тести поточного контролю i діагностики стану системи та її елементів, засоби забезпечення роботи персоналу, пристосування для обслуговування технічних елементів, тобто для усунення незначних несправностей i настроювання, та посібники. Призначення i застосування цих засобів має бути добре зрозуміле керівництву i персоналу ІС.
Природно, їхня вартість зробить систему більш дорогою. При масовому випуску засобів або за вузької спеціалізації творців ІС на певних класах виробів кошти, необхідні на обслуговування, не будуть для підприємства обтяжливими. Але ситуація ускладнюється при створенні ІС власними силами, тобто в єдиному екземплярі: тут усе розробляється тільки один раз i є унікальним. Тому поточне обслуговування системи в таких випадках фінансується, як правило, мінімально, в природному припущенні, що воно буде здійснюватися самими авторами.
Більш того, слід зазначити, що створення засобів обслугову-вання на території користувача ІС є вкрай небажаним – всі систе-ми чекають бездоганної роботи, а замість цього одержують додаткові труднощі. Тому зрозуміло, що засоби обслуговування повинні з'явитися у користувача неявно разом з ІС i за необхідності забезпечити її постійну працездатність, а також виявлення й усу-нення дрібних ускладнень у використанні модулів системи.
Обслуговування ІС у користувача потребує відповідного пер-соналу. Утримання такого спещаліста користувачем може виявитися нераціональним, оскільки його завантаження на одному окремому комплексі не буде інтенсивним. Тому в практиці інформатизації в таких випадках прийнято обслуговувати системи силами піддприємства виробника або з залученням спеціалізоваіних центрів обслуговування, що мають i інтенсивно використовують кваліфікований персонал i дорогі спеціалізовані засоби. Це є аналогічним до ситуації, коли малі фірми не мають у штаті бухгалтера або юриста, а користуються послугами спеціалізованих бюро чи агенств.
Служба супроводу створюється розробником на «своій території» для авторського супроводу виробництва ІС, а також екземплярів систем, поставлених споживачам. Вона починає створюватися на самому початку життєвого циклу виробів i забезпечуе їx модифікацію, визначення стандартів i вимог до них, технолог розробки i т. д. На кожному eтaпi життєвого циклу на систему су-проводу покладаються різноматні функції, що потребує значних сил i коштів, тому її створення й експлуатація під силу тільки високоефективним проектним компаніям. I, навпаки, якщо компанія не має сформованої системи супроводу розроблених нею виробів, то довіряти їй потрібно обережно. У найпростішому вигляді ця система дає відповіді на питания, що стосуються ІС: це може бути так звана «гаряча линія», на якій оператори віповідають на типові питания з використанням заздалегідь заготовлених вapiантів відповідей. У проектах відповідальних виробів або при ма-совому характері виробу на території проектувача як технологічна основа системи супроводу створюються спеціальні стенди, де відтворюються ситуації, що виникли в користувача, i шляхом моделювання відшукуюються шляхи виходу з них. Kpiм стендів, до складу такої системи