Таким чином, щоб вiдповiсти на питання про те, чи є деяка сис---тема тверджень науковою або ненауковою, треба спробувати спросту---вати її; якщо це вдається, то дана система без сумнiву є науковою, бо її змiст i логiчна форма дозволила її фальсифiкацiю. Отже, саме з формою побудови наукового знання (логiчною структурою) пов'язана можливiсть або неможливiсть фальсифiкацiї. Тим самим система нау---кового знання розглядається фальсифiкацiонiзмом змiстовно. Якщо знання щось розповiдають про свiт, то воно ставиться у вiдношення до дiйсностi, як її "картина". А оскiльки мова про систему знання як "картину свiту" можна вести тiльки за умови визнання, що вiдбу---вається пiзнання та усвiдомлення суб'єктом властивостей незалежно вiд нього iснуючого об'єкта, тодi фальсифiкацiонiзм слiд визнати поверненням до класичних настанов теорiї пiзнання, яка абстра---гується вiд проблем пов'язаних iз розглядом системи знання у якостi "мовної гри", чи iнформацiї. Не заперечуючи наявнiсть влас---тивостi системи знання виконувати функцiонально-iнструментальну роль, тобто - бути системою iнформацiї, методологiя фаль---сифiкацiонiзму визначає, що властивiсть знання бути науковим не має безпосереднього зв'язку з мовленням, герменевтичними вправами.

Звертаючись до метафiзичного аспекта концепцiї розвитку науки та статусу наукового знання К.Поппера, слiд звернутися до ме---тафiзичного обгрунтування методологiї критичного рацiоналiзму в межах вчення про три онтологiчнi свiти.

У своїх останнiх працях Поппер розвинув концепцiю "об'єктивно---го" знання. Вiн називає знання "третiм свiтом", який iснує поруч з iншими "свiтами". "Для пояснення цього виразу, - пише вiн, - я хо---чу вказати на те, що якщо не сприймати надто серйозно слово "свiт" як "унiверсум", то ми можемо розрiзнити три таких свiти або унiверсуми: по-перше, свiт фiзичних об'єктiв або фiзичних станiв; по-друге, свiт станiв свiдомостi чи розумових станiв; i, по-третє, свiт об'єктивного змiсту мислення, зокрема наукового та поетичного мислення та творiв мистецтва"[3.-p.439-440]. "Третiй свiт" Поппера має, за його власним визнанням, багато спiльного з платонiвським свiтом iдей та з гегелiвським об'єктивним духом.

До перелiку об'єктiв "третього свiту" Поппер вiднiс теоретичнi системи, проблеми, проблемнi ситуацiї, критичнi аргументи i, зви---чайно ж, змiст журналiв, книг, бiблiотек.

Iдея автономiї кожного iз унiверсумiв є центральноє в теорiї "третього свiту". Хоча "третiй свiт" є витвором людини, згiдно з концепцiєю Поппера, вiн iснує та розвивається незалежно вiд людини за своїми власними законами. Виходячи з концепцiї "третього свiту", Поппер висуває три свої центральнi епiстемологiчнi тези. Суть їх полягає ось в чому.

1.Традицiйна епiстемологiя вiд Юма, Берклi, Локка, Канта i до Рассела вивчала знання та мислення в суб'єктивному планi, тобто вона мала справу iз свiтом суб'єкта, iз сутностями "другого свiту". Теорiя об'єктивного знання, на вiдмiну вiд неї, повинна займатись науковими теорiями та науковою аргументацiєю. "Знання в об'єктивному розумiннi, - пише Поппер, - є знання без пiзнаючого суб'єкта".

2. Справжнiм заняттям епiстемологiї повинно бути вивчення на---укових проблем та проблемних ситуацiй, наукових гiпотез та теорiй, наукових дискусiй i аргументацiї, ролi дослiдних даних в наших те---оретичних конструкцiях, змiсту наукових журналiв та книг, тобто автономiї "третього свiту".

3. Епiстемологiя, що вивчає "третiй свiт", може допомогти зрозумiти "другий свiт" (суб'єктивну свiдомiсть) i, зокрема, свiт суб'єктивних процесiв мислення; проте зворотне є невiрним.

Запропонована К.Поппером "теорiя трьох свiтiв', яку вiн впер---ше виклав у доповiдi на III-му Мiжнародному конгресi з логiки, ме---тодологiї та фiлософiї науки в Амстердамi, дозволила розглядати фальсифiкацiю як загальнонауковий методологiчний принцип, яким ко---ристуються науковцi у своїх мiжгрупових вiдносинах. Коли представ---ники однiєї школи шукають шляхи для спростування теоретичних поло---жень своїх наукових конкурентiв, вони здiйснюють фальсифiкацiю ---спростовують або доводять грунтовнiсть певних теорiй.

Список використаної літератури

1. Поппер К. Реализм и цель науки//Современная философия науки: знание, рациональность, ценность в трудах мыслителей Запада. -М.,1996.

2. Поппер К.Р. Логика и рост научного знания. -М.,1983.

3. Popper K.R. Objective Knowlende. An Evolutionari Approach.-Oxford,1979.