того, ВБУ в 20-х роках отримала також документи Софійського собору та інших духовних закладів, де частково зберігалися документи з історії КМА. Отже, в ІР НБУВ зберігається досить репрезентативний комплекс документів, що характеризує діяльність КМА як освітньої установи впродовж двох століть. На початку своєї історії Києво-Могилянська академія становила єдине ціле з Братським училищним монастирем: при ньому вона була створена, на його кошти існувала, мала спільні маєтності. Тому до описуваного комплексу рукописів залучені матеріали і монастиря, і колегії, і академії, що, відповідно, позначилося на видах, типах, характері, мові, складі документів.
Основною джерельною базою формування пропонованого каталогу стали колекція історичних документів ІР НБУВ (ф. XIV), колекції рукописів Київської духовної академії (ф. 160), Київської духовної консисторії (ф. 232), Церковно-Археологічного музею при Київській духовній академії (ф. 301 (ЦАМ КДА), бібліотек Софійського собору (ф. 312 (Соф.) та Київського університету св. Володимира (ф.VІІІ); зібрання митрополита Макарія (Булгакова) (ф. 302 (Мак.); особові архівні фонди Ф. І. Титова (ф. 175), М. І. Петрова (ф. 225) та С.Т. Голубєва (ф. 194); сімейний архів Коропчевських (ф. 135); рукописи І та II комплексних фондів, які зберігаються в ІР НБУВ.
Основні принципи та схема археографічного опису
Описи матеріалів, які увійшли до каталогу, розміщуються за хронологічним принципом: через різноплановість їхнього характеру та змісту тематичний поділ видався упорядникам недоречним. Для полегшення пошуку до розділу "Рукописні документи і матеріали з історії Києво-Могилянської академії" каталогу додаються іменний, географічний покажчики та покажчик установ, список скорочень, а також покажчик документів за фондами згідно з описами Петрова, Лебедєва та сучасними описами ІР НБУВ із зазначенням подокумент-ної позиції каталогу. Позиції Н. Тер-Григорян-Дем'янюк не наводилися через те, що вона дублювала назви М. Петрова та О. Лебедєва.
У зв'язку з тим, що каталог охоплює документи значного періоду часу, коли суттєво змінювалася лексика, упорядники передають назву документа довільно, однак, по можливості, застосовують діловодну термінологію, використану в оригіналах, наприклад, проме-морій, доповідь, донесення, прошеніє тощо.
Титули, звання та назви інституцій передаються в уніфікованій формі, наприклад, митрополит Київський, Св. Синод, Київська духовна консисторія. Імена, прізвища та географічні назви передаються ідентично до тексту документа і не пояснюються у примітках через наявність спеціального енциклопедичного довідника "Києво-Могилянська академія в іменах ХVП-ХVПІ ст.".
Комплексні збірки документів, згідно з усталеними археографічними принципами, описані і як окремі одиниці зберігання, і розписані подокументно. У випадку подокументного опису, складеного за хронологічним принципом, одночасно подається посилання на номер комплексної збірки.
Археографічний опис документів у каталозі виконувався за такою схемою:
Дата написання. Дати оригінального документа, встановлені упорядниками з допомогою текстового та філігранологічного аналізів, подаються в квадратних дужках. Для копійного документа археогра фічне датування подається в круглих дужках. У справах, де містять ся декілька документів, подаються крайні дати документів через тире.
Археографічний заголовок.
Оригінал чи копія.
Кількість аркушів, їх розмір у міліметрах.
Колір чорнила.
Кількість документів у комплексних справах.
Підписи відомих історичних осіб.
Опис печатки (форма, матеріал, з якого вона зроблена, колір, наявність кустодії).
Стан збереження (в опису зазначаються пошкодження паперу чи тексту).
Мова (переважна більшість документів писана російською мовою, через те в каталозі фіксуються лише іноземні мови).
Записи, що вносять доповнення до змісту документа або мають суттєве значення для встановлення його історії.
Походження документа.
Старі шифри.
Записи про наявність копій.
У Бібліографії зазначаються спеціальні каталоги і описи зіб рань рукописів, а також їхні публікації.
Примітки (подається перехресна відсилка з загального опису справи чи збірки на виокремлені з них документи, з окремого документа на загальний опис, а також подаються відсилки на тотож ні документи в каталозі).
Шифр архівосховища, який складається з номера фонду, номера одиниці зберігання та номерів аркушів.
Висловлюємо щиру подяку Л. Ігнатенко за участь в укладанні каталогу на початковому етапі роботи.
Сподіваємося, що каталог документів з історії Києво-Могилян-ської академії, чимало з яких запроваджуються до наукового обігу вперше, стане у пригоді науковцям при комплексному вивченні даної проблематики та дасть змогу повніше дослідити багатоаспектну діяльність цього визначного наукового, культурного та просвітницького центру України ХVІІ-ХVIII ст.