Ревізія – це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності. Це спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

В.В. Бут дійшов висновку, що покладання обов’язку щодо профілактики і боротьби з економічної злочинністю суто на правоохоронні органи є великою помилкою. Правоохоронні органи мають можливість реагувати на наслідки існування і розвитку такого явища, причому тільки за умови створення відповідної підтримки на загальнодержавному рівні, за наявності відповідної державної політики, що матиме під собою готовність керівників вищих органів влади створити сильні правоохоронні органи і визнати незалежність судової влади [8].

На основі аналізу та узагальнення точок зору, висловлених у кримінологічній літературі щодо спеціально-кримінологічних заходів попередження економічних злочинів, а також злочинів проти власності [1, с. 212, 232], можна запропонувати комплекс заходів, які мають відношення до попередження привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. До цих заходів можна віднести:–

створення економічних і правових умов, що виключають кри-міналізацію суспільства і всіх сфер господарської та фінансової діяльності, проникнення кримінальних структур до виробничих і фінансових інститутів, різних владних структур;–

розвиток середнього і малого підприємництва;–

створення умов для добросовісної конкуренції та обмеження монопольної діяльності;–

формування оптової торгівлі засобами виробництва (товарно-сировинні біржі), ринку цінних паперів (фондові біржі);–

гарантоване державою невтручання в оперативно-господарську діяльність підприємств;–

створення механізму наскрізного валютно-митного контролю щодо захисту економічної безпеки;–

розробку більш досконалих форм транспортування товарів, сировини; ефективних методів виявлення підроблених документів;–

розробку відкритих правил поведінки для всіх господарюючих суб’єктів;–

проведення фінансово-економічної, кримінологічної, екологічної експертиз законопроектів, що регулюють господарську діяльність;–

створення умов формування нової економічної культури, етичних і моральних норм у сфері підприємницької діяльності;–

вивчення й аналіз інформації про рівень, структуру та динаміку економічної та корисливої злочинності в Україні в цілому та її регіонах;–

кримінологічну експертизу прийнятих рішень щодо господарської та фінансової діяльності з позицій економічної безпеки;–

проведення комплексних оперативно-розшукових заходів щодо запобігання всіх видів розкрадань художніх, історичних та інших культурних цінностей, з перевірки дотримання правил обліку, збереження, використання, вивозу та ввозу інших матеріальних цінностей і товарів;–

створення інформаційного банку даних щодо фізичних і юридичних осіб, які проходять за оперативними матеріалами і кримінальними справами про розкрадання коштів із використанням підроблених платіжних документів;–

використання комплексу оперативно-розшукових заходів для запобігання економічним злочинам, їх викриття та припинення;–

протидію незаконній підприємницькій та іншій господарській діяльності юридичних та фізичних осіб;–

виявлення економічних злочинів та проведення щодо них до-слідчої (попередньої) перевірки;–

виявлення та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили економічний злочин;–

інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби з економічною злочинністю.

Оскільки досліджуваний вид злочину має ознаки корупційних діянь, доцільно вказати на деякі особливості їх попередження – антикорупційні заходи спеціально-кримінологічного запобігання корупції можуть мати упереджувальний або обмежувальний (заборонний) характер. Профілактичні антикорупційні заходи визначають обмеження та заборони, які:

1) застосовуються при вступі (призначенні чи обранні) особи на державну службу чи службу в органи місцевого самоврядування;

2) здійснюються щодо службовців під час проходження ними служби (перебування на службі);

3) передбачаються для осіб, які звільнилися з державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування (заборона працювати на підприємствах, які вони контролювали; заборона займати певні посади чи займатися певною діяльністю, балотуватися на виборні посади і т. ін.) [3].

Таким чином, викладене дає підстави констатувати, що при здійсненні заходів щодо попередження привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем слід враховувати те, що даний вид злочину відноситься до економічних злочинів та має ознаки корупційних діянь.

Треба також зазначити, що ця діяльність складається з кількох етапів:–

розробки і здійснення загальних напрямів попередження майнових та економічних злочинів;–

конкретизації загальних планів, в яких має бути враховано рівень підприємств, установ, організацій;–

організації індивідуально-виховної, профілактичної роботи з особами, які поставлені на профілактичний облік;–

припинення злочинів з боку осіб, про злочинні наміри яких відомо працівникам міліції (оперативно-розшукова профілактика);–

розкриття злочинів і розшуку винних з метою недопущення вчинення ними нових злочинів;–

профілактичної роботи з раніше засудженими за вчинення майнових та економічних злочинів з метою запобігання рецидиву. 

Список використаних джерел

1. Кримінологія: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Атіка, 2003. – С. 17.

2. Эриашвили Н.Д. Присвоение и растрата чужого имущества как форма хищения (уголовно-правовой анализ): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 2003. – С. 3 – 4.

3. Мельник М.І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Національна академія внутрішніх справ. – К., 2002.

4. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки / Академія ДПСУ. – Ірпінь, 2001. – С. 46 – 49, 141, 300.

5. Бурлаков В.Н. Криминология XX века: Юрцентр пресс. – СПб, 2000. – С. 10.

6. Бурлаков В.Н., Орехов В.В. Индивидуальное предупреждение преступлений: вопросы теории и практики. – Л., 1988. – С. 79 – 80.

7. Черкасов Ю.Е., Чижевсъкий A.M. Аналіз причин зростання економічної злочинності та стратегія боротьби в сучасних умовах // Наук. вісник Національної академії внутрішніх справ України // http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/ biblio/visnik/2003_l/_zmist01/chercasov.htm).

8. Бут В.В. Детермінація організованих форм економічної злочинності / Наук.-практ. журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)". – К., 2001. – № 4. – С. 70.