КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни РОЗРОБКА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ

Тема: Розрахунок основних показників при заводненні. Фонтанна, газліфтна і штангово-насосна експлуатація свердловин

АНОТАЦІЯ

Тема даної курсової роботи “Розрахунок основних показників розробки при заводненні. Фонтанна, газліфтна і штангово-насосна експлуатація свердловин”.

Курсовий проект проеект складається з чотирьох основних розділів:

в першому розділі дається характеристика методів заводнення покладів нафти та теоритичні основи розрахунку показників розробки нафтового покладу при заводненні, а також приводиться розрахунок показників розробки згідно методу ЕГДА

три наступні розділи присвячені способам видобутку нафти з свердловин, а саме: фонтанна експлуатація свердловин, газліфтна експлуатація та штангово-насосна. Останій спосіб експлуатації свердловин є найбільш пошериним серед механічних способів видобутку нафти.

В висновках дається короткий аналіз проведених проектних розрахунків.

Проектні розрахунки виконані з використанням програмного пакету Mathcad.

ЗМІСТ |

Вступ | ___

1. | Основні гідродинамічні розрахунки при заводненні | ___

2. | Задача № 1 | ___

3. | Фонтанна експлуатація свердловин | ___

4. | Задача № 2 | ___

5. | Газліфтна експлуатація свердловин | ___

6. | Задача № 3 | ___

7. | Штангово-насосна експлуатація свердловин | ___

8. | Задача № 4 | ___

Висновки | ___

Список використаних джерел | ___

Бібліографічна довідка | ___

ВСТУП

Розробка родовищ нафти супроводжується падінням пластового тиску і як наслідок зменшення видобутку та поточної нафтовіддачі. Найбільш ефективними режимами роботи нафтових покладів є водонапірний та пружньоводонапірний режим. При даних режимах коефіцієнт нафтовіддачі в межах 0.4 … 0.7 . З метою підтримування пластового тиску або сповільнення темпу його падіння використовують системи підтримування пластового тиску. Найбільш поширені серед них це системи підтримування пластового тиску шляхом закачки (нагнітання) в продуктивний нафтоначисений пласт води. В результаті впровадження системи ППТ (підтримування пластового тиску) шляхом закачки води відбувається витіснення нафти водою з колектора та стабілізується або сповільнюється темп падіння пластового тиску. Досвід впровадження ситстем ППТ шляхом закачки води в пласт на ряді родовищ України (Леляківське, Бугриватівське та інші) показав їх ефективність.

Основними способами видобутку нафти, які знайшли широке примінення на Україні є:

фонтанна експлуатація свердловин, яка характерна для початкової стадії розробки родовища;

газліфтний спосіб видобутку нафти. В Україні даний спосіб експлуатації свердловин використовується на таких родовищах: Анастасівське, Перекопівське, Луквинське та незначна частина родовивищ Полтавського нафтогазоносного району

штангово-глибинно насосний спосіб експлуатації. Даний спосіб експлуатації свердловин характерний для більшості родовищ України.

В курсовому проекті розглядаються дані способи експлуатації свердловин та проводяться відповідні проектні розрахунки згідно завдання та поставлених задач.

1 ОСНОВНІ ГІДРОДИНАМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ПРИ ЗАВОДНЕННІ

Для проектування розробки нафтових родовищ гідродинамічні розрахунки зводяться, в першу чергу, до визначення кількісної залежності між дебітами свердловини і тисками на їхніх вибоях.

Розробка більшості покладів здійснюється великою кількістю свердловин, що працюють одночасно. Це ускладнює розв'язування задачі. Тому в розрахунковій схемі свердловини об'єднують в окремі групи (ряди), що набагато зменшує кількість невідомих величин та полегшує розрахунки.

У процесі розробки нафтових родовищ в умовах режимів витиснення нафти водою відбувається фільтрація пружної рідини в пружному пористому середовищі, при цьому, головним чином, завжди в умовах неусталеної фільтрації. Але оскільки розробка нафтового покладу - відносно повільний процес, то для розв'язання багатьох питань можна використати схему жорсткого режиму, тобто знехтувати пружністю рідини та пористого середовища.

На жорсткому режимі витиснення нафти водою взаємозв'язок між дебітами свердловин і тиском на їх вибоях та інших контурах не залежить від історії зміни процесу в часі.

Питання гідродинаміки розв'язується шляхом створення математичних рівнянь, які б з достатньою точністю описували процес витиснення нафти водою. Цьому найкраще відповідає наближений, аналітичний метод еквівалентних фільтраційних опорів, в основі якого лежить принцип заміни реального фільтраційного потоку пластових рідин складної конфіїурації деякими послідовними або паралельними фільтраційними потоками простої конфігурації.

Під час розробки нафтових покладів на режимі витиснення нафти водою свердловини доцільно розташовувати рядами (батареями або ланцюгами), паралельними початковому положенню контурів нафтоносності, або за певними схемами площового заводнення. У час переходу до розрахункової схеми такий поклад зображається одним або декількома елемен-тами, що мають просту геометричну форму у вигляді круга або смута. В даному випадку всі свердловини одного ряду та одного і того елементу розрахункової схеми експлуатуються в дуже подібних умовах. Відстані від кожної з них до контуру живлення та до сусідніх сверд-ловин цього ж ряду однакові (рис. 3). Різними можуть бути тільки відстані до найб-лижчих свердловин інших рядів. Але на дебіти свердловин та на перепади тисків між ними це впливає дуже мало.

З метою спрощення розрахунків вважається, що всі свердловини одного і того ж ряду експлуатуються в однакових умовах, мають однакові дебіти та вибійні тиски.

Під час розробки нафтового покладу методом площового заводнення з використанням будь-яких сіток свердловин, що застосовуються для цього процесу, всі свердловини також можна розбити на 2 - 3 групи. Разом з тим вважається, що всі свердловини кожної групи працюють в однакових умовах.

В основі розрахунків процесів заводнення нафтових покладів лежить метод еквівалентних фільтраційних опорів. Суть методу полягає в заміні повного фільтраційного опору реальному потоці рідини складної конфігурації кількома еквівалентними (рівнозначними) послідовними або паралельними фільтраційними опорами простіших (прямолінійно-паралельних, плоскорадіальних) потоків. Зрозуміло, що така заміна вносить певну похибку в результати розрахунку, яка проте допустима у разі недостатньої точності вхідної геолого-промислової інформації.

З підземної гідромеханіки відомий принцип електрогідродинамічної аналогії (ЕГДА), згідно з яким сила струму I відповідає витраті рідини (дебіту Q), різниця напруг U – різниці тисків (депресії P), електричний опір провідника