Отець Яків Колачківський з села Дашава (Стрийщина) через важку недугу ніг кілька років ходив тільки на милицях. Його хворобі не могли зарадити навіть найкращі лікарі. З надією на ласку Богородиці він у 1744 р. прийшов під Ясну Гору, відкинув милиці і поповз за допомогою рук до церкви. У церкві ліг хрестом перед образом чудотворної ікони і пролежав так впродовж цілого Богослужіння. Опісля ще й сам відправив Богослужіння за здоров'я і вийшов з церкви, як записано в літописі, цілком здоровий під здивовані погляди мирян...

І таких чудесних оздоровлень до кінця XVIII ст., згідно із записами у монастирському літописі, було 117 (16, 42).

Новий важливий подарунок для монастиря зробив Микола ІЬшівський 8 жовтня 1759 року, передавши йому у власність всі землі й ліси на Ясній Горі. В дарчій говорилось, що „мьі имеючи на грунтахь нашихь вь селе Гошев «а так званой Ясной Горе церковь под титлем Пресвятой нераздельной Тройцьі и Преображенья Господиня, также монастьіри Чина св. Василія Великого униатовь, которьш будучи с давна до теперь изходятея без всякого фонда. Просто желаючи, дабьі в той церкви хвала Божая на веки не уставала, но дабьі як найбольше распространя-лася и ширилася, также чтобьі и слава Пресв. Девьі Марій Матери Божой, которой икона в вьшіе наведенной церкви обретаетея, вечно там существовала, не меньше так же хвала побольшалася св. Онуфрія и всех Святьк. Положивши на грудях наших руки наши, присягаєм, что за ніякій гроши от монастьіря взятьш, но лишь с чистой любви к увеличенію хвальї Божой и всех Святьгх записуєм всю вьіше названную „Ясную Гору" с всема корьістями и приходами, якім теперь суть, як також и тій, которьш могут бьгги пріобретеньі промьішленностю монаховь" (17). За цей дар ченці гошівського монастиря мали відправляти Службу Божу за здоров'я родини Гошівських. В акті також говорилось, що на Ясній Горі заборо-няється осідати жидам, а також заборонялось, щоб вони відкривали на цім святім місці свої крамниці й промисли. Від імені тодішніх майбутніх нащадків родини Гошівських дарчу підписали Микола Гошівський, Микола Корабівський та інші члени родини. Скільки землі подарувала родина Гошівських монастирю, сказати важко, позаяк у літописі ця кількість не зафіксована.

Серед особливих подій XIX — початку XX ст. у Гошівсько-му монастирі траплялися, перш за все, чудесні оздоровлення мирян під дією чудотворного образу Матері Божої. Наведемо тільки деякі факти чудесного оздоровлення хворих: усіх їх неможливо описати через відсутність монастирського літопису.

„Один селянин зі своєю дружиною їхали возом із Витвиці на базар до Болехова. Коли проїжджали попід стрімкою Яс-ною Горою, почули сильний гуркіт і поглянули вверх, Ь гори прямо на них летіла величезна кам'яна брила. Переляканий чоловік тільки і встиг крикнути: „Гошівська Матінко, рятуй нас!" І Пречиста Діва об'явила Свою силу! Кам'яна брила пролетіла над їхніми головами і впала в річку Лужанку, де лежала кілька років, аж поки повені не посунули її вниз за течією".

„Одного ранку привезли з віддаленого села до монастирської церкви молодого хлопця, хворого на епілепсію. Як тільки його зняли з воза Й розв'язали, у нього почався приступ. Хлопець упав на землю й забився в конвульсіях. Тіло витяг-нулося, очі закотились, губи посиніли. У такій позі й застиг, мов мертвий. Його занесли до церкви й поставили під образ чудотворної ікони, де він пролежав до кінця Богослужіння. А коли священик-монах прочитав над ним уривок зі св. Єванге-лія і поблагословив його пресвятими Дарами, хворий ожив і... цілком здоровий підвівся з підлоги. Хлопець став навколішки перед чудотворною іконою й разом зі своєю родиною довго в щирих молитвах дякував Небесній Лікарці за чудесне оз-доровлення".

„Наприкінці липня 1886 р. на Ясну Гору прийшла нещасна мати. її син-одинак, на якого вона покладала великі надії, раптово захворів від нервового перенавантаження перед ви-пускними іспитами в гімназії. Лікарі не могли йому дати ради. Впродовж 12 днів прибита горем мати молилася перед Небес-ною Цілителькою аж поки її гарячі молитви не були почуті. Юнак одужав та успішно склав іспити".

„Жінка з села Пісочна (Жидачівщина) раптово втратила дар мови й мовчала кілька років. Лікарі були безсилі. У 1906 р. вона віддала себе на ласку Матінки Божої. З вірою в її всемогутність жінка прийшла на Ясну Гору. 1 сталося чудо! На п'ятий день, повертаючись з прощі, зморена спекою, жін-ка раптом промовила до своїх супутників: ,Дайте мені води з Гошева1.".

„У подружжя Ьана й Антоніни Олійників з Нового Марти-нова на Рогатинщині захворіла на ноги п'ятирічна донька. Лікарі сказали, що вона буде калікою до кінця життя. Залиши-лась тільки надія на Гощівську Небесну Цілительку. На Успіння Богородиці Іван з дружиною та зі старшою та молод-шою хворою доньками приїхали на Ясну Гору. Довго всією сім'єю молилися перед чудотворною іконою за оздоровлення донечки і сестрички. Але без жодних ознак покращення по-вернулися додому. А на другий день дівчинка встала на ноги й радісно бігала по подвір'ю".

У повоєнний час з року в рік збільшувалася кількість прочан до чудотворної ікони, а разом з