Опис родоводу Савчинських на трьох густо надрукованих сторінках машинопису, що здійснив Г.Савчинський та хтось з його внуків, зберігається теж в нашій родині. З нього дізнаємось про те, що рід Савчинських перейшов в Галичину з центральної України. Зараз він налічує вже більше як десять поколінь.

Предок Савчинський жив у селі Савчин і був козацьким осаулом. За хоробрість у битві під Судимою дістав шляхетство та герб Судима. Був це щит, внизу два каноні дула, по боках три прапори, на самій горі козак з витягенною шаблею, а посередині три риби. (П.Медведюк пише, що внизу були три ящірки, такої ж версії дотримувалася і Ярослава Музика). Сам герб до нас, на жаль, не дійшов. Але у згаданому описі наводяться такі слова: "Яків Савчинський, адвокат зі Львова, їздив до Києва і привіз звідтам р. 1867 всякі документи і сам герб. Сей герб я бачив у стрийка8 Якова. Велика печатка сигнет, що його стрий носив як дармовіс при годиннику і малу печатку, котрою м'якував листи. Ця послідня була у мене по смерті стрия".9 Прадід Григорія Савчинського зі Звенигорода теж називався Григорієм і теж був священиком. Він жив приблизно в середині XVII -* на початку XVIII ст. Письменник Григорій Савчинський мав дев'ятеро дітей, з них п’ять синів та чотири доньки: Ігнатій - священик (помер в Устю Зеленім), Гіллярій (Іларіон) - нотар у Збаражі, Жидачеві, Белзі та Львові, Крещентій - службовець у Мостиськах, Олімпій - священик на Коломийщині, Йосип - парох Підкаменя (дід художниці Ярослави Музики та піаністки Ірини Негребецької), Теодора (прабабуня Мирослава Скорика) - одружена зі священиком з Білявинець та Білої на Тернопільщині Амвросієм Крушельгащьким, Іванна (прабабуня Б. Фільц) - одружена зі священиком, парохом в Скоморохах Павлом Нудом, Теофіля (Текля) - одружена зі священиком Лопачинським з Миколаєва, Софія - одружена з львівським міщанином Згурським. Більшість дітей мала потомство, продовжила рід. Найбільше музично обдарованими були доньки о. Григорія Теодора та Іванна, зі родини яких вийшло багато музикантів.

З гілки Іванни та Павла Нуда вийшли: син Антін - диригент, грав на цитрі; донька Ольга - одружена з Романом Рудницьким, грала на фортепіано, їхня донька Ярослава Рудницька (у шлюбі Фільц) - співзасновниця філії Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка в Яворові, вчителька фортепіанної гри і теорії музики. ,Син Ярослави та Михайла Фільца (голови Музичного товариства ім. М. Лисенка в Яворові в 1930-39 рр.) - Роман Фільц - піаніст, скрипаль, віолончеліст; доньки: Іванна - скрипалька, педагог і виконавець, Богдана (автор даної статті) - композитор і музикознавець, кандидат мистецтвознавства, лауреат премії ім. М. Лисенка, заслужений діяч мистецтв України.

У Теодори-Марії (1844-1907) та Амвросія Крушельницького (1841-1903), які започаткували генеалогічну гілку родини Скориків по материнській лінії, було десятеро дітей. Двоє з них померло в дитинстві, інші здобули освіту і зробили значний внесок в українську музичну культуру кінця XIX - 1-ї половини XX ст. Серед них: оперні та камерні співачки - славетна Соломія Крушельницька, одружена, з італійським юристом, мером міста Віареджо Чезаре Річчоні, та Анна Крушельницька (1887-1965), що співала на оперних сценах Львова, Варшави, Мілана, Рима та ін.; Антін Крушельницький (1890-1912) був диригентом Львівського "Бояна", одним з організаторів видавництва "Бібліотека музикальна" у Львові; Емілія, у шлюбі Стернюк (1875-1965) - співачка, диригент Тернопільського та Львівського "Боянів" і фольклористка; Осипа, в заміжжі Бандрівська (1867-1958) і Олена, в заміжжі Охримович (1870-1960) - бабуся Мирослава Скорика -хористки,