Контрольна робота - Водойми Українських Карпат, як середовище існування в них риб
15

не зустрічаються. Умови для життя риб у цих водоймищах різноманітні. Стариці майже не проточні протягом більшої частини року, ізольовані. Воду і зарибок періодично одержують від суміжних річок під час повеней. Влітку в бездощові періоди дуже міліють, деякі зовсім пересихають, і риба в них гине. У теплу пору року заростають. Зимою відмерлі частини рослин загнивають, створюючи у водоймі несприятливий повітряний режим. Варто стариці на 2—3 дні вкритися суцільним льодом, і риба в ній загине від задухи.
Стариці — улюблені місця нересту, росту та нагулу багатьох видів риб, зокрема карася, дикого коропа, щуки,
лина, в'юна, окуня, йоржів, сома, сомика. У деяких живе умбра. Стариці багаті природним кормом, фіто- і зоопланктоном та бентосом, загальна біомаса яких у липні — серпні становить 0,3 кг/м3 води. На берегах стариць ростуть дуби, тополі, явори, різні чагарники. У передгір'ях ці водоймища здебільшого проточні. Вода в них влітку холодніша на кілька градусів, ніж у суміжних річках, а взимку тепліша і майже не замерзає. Поповнюють їх води з річок, джерел, а також руслові, які просочуються крізь галечникові, рінисті і кам'янисті та піщані береги і ложа. Склад риб у них такий самий, як і в річках: головень, бистрянка, вусач, минь, щипівка, слиж, піскар. Природна кормова база досить багата, оскільки береги старорічищ заростають вербняками, вільшняками, тополями, чагарником, травами. До того ж вони мулисті, піщані, рінисті, кам'янисті і тому сприятливі для різних водних організмів. Задухи в них зимою не буває. У зв'язку з меліорацією й обвалуванням річок дамбами цих водоймищ з кожним роком стає менше.
Синевирське озеро розташоване на південних схилах Горган (біля підніжжя гори Заозерна) у басейні річки Тереблі на висоті 987 м над рівнем моря. Площа водного дзеркала— 0,07 км2, найбільша глибина — 20 м. Утворилося природно, в результаті перекриття річкової долини гірськими породами. Відкритого стоку озеро не має, але з південної сторони б'ють джерела, які дають початок струмку. Площа і глибина озера змінюються залежно від пори року і величини стоку. Посередині його є острівок, береги похилі, де-не-де обривчасті і стрімкі. В ясну погоду вода в озері прозора, блакитно-зеленувата, під час дощів каламутніє. Температура поверхневих шарів влітку не перевищує 18°, на глибині 20 м лише 4°. Дно кам'янисте, глинисте. Мілководні і заболочені ділянки заросли рдесником. У планктоні переважають діатомові водорості, коловертки, циклопи. Бентос біля берегів утворюють молюски, личинки поручайників, одноденок. Сприятливі умови для озерної і струмкової форелі.
Тереблянське водосховище споруджене в 1955 році. Площа водного дзеркала — 80 га (при мінімальному рівні води — 72, при максимальному — 90 га). Глибина — 8 м, довжина — понад 10 км, пересічна ширина — 100 м. Вміщує до 24 мли. м3 води. Максимальна температура верхніх шарів води 18°, на глибині — 12°. Планктонні організми представлені діатомовими, зеленими та
синьо-зеленими водоростями, нижчими ракоподібними, коловертками; бентосні — хірономідами, черв'ячками, молюсками. Крім риб, які переселилися з Тереблі та струмків, сюди випущено для акліматизації байкальського омуля, сига. Але внаслідок недостатньої підготовки водосховища завезені риби в ньому погано приживаються. Водосхови
ще придатне для життя дунайського лосося та сванської форелі, сигів, байкальського омуля, стерляді, бестера. Риби місцевої фауни, які живуть у водосховищі у великій кількості,— вусачі, гольяни, бистрянки, верховодки, бабці — хороша кормова база для лососевих.
Канали — водорегулюючі, меліоративні — займають понад 6 тис. км. Загальна площа водного дзеркала перевищує 1000 га. В них сприятливі умови для життя карася, в'юна, сомика, лина, в деяких можна вирощувати коропа, товстолоба, білого та сірого амурів, щук, окунів. Протягом більшої частини року в цих водоймах сприятливі кормові, температурні, біогенетичні умови для згаданих риб. Відомо, що канали через певний час після їх спорудження заростають ряскою, елодеєю, комишами, різаками, рогозом та іншими рослинами. Через це вони іноді повністю виходять із ладу, тобто не виконують свого основного призначення. Тому канали потрібно постійно очищати від рослинності. Цю роль добре виконують амури, товстолоби, яких називають санітарами водойм. Отже, цих риб слід поселяти у згадані водойми. При наявності достатньої кількості бистрянок, верховодок, гірчаків тощо добре ростуть щуки.
Ставки використовуються для тепловодного рибництва, в них розводять переважно коропа. Невелика кількість ставків, розміщених в горах, служить для холодно-водного рибництва — розведення і вирощування лососевих риб, про що йтиме мова в розділі «Рибництво».
В цілому природні водойми регіону Карпат зазнали помітних змін в результаті господарської діяльності людини. Змінився також видовий склад риб, їх вікова структура, ареал. Антропічна трансформація водойм та іхтіофауни розпочалася, як показують розкопки, ще в період палеоліту. У ті давні часи більшість території була вкрита незайманими лісами, в яких було багато дичини. Проте людина віддавала перевагу рибній ловлі. Рибальство було не тільки безпечніше, ніж полювання на дичину, але й надійніше: постійно забезпечувало велику здобич без будь-яких знарядь.
Достаток риби у водоймах й порівняно легке її добування давали можливість створювати запаси шляхом сушіння, в'ялення, засолювання її на зиму. Для цього в Карпатах є запаси кам'яної солі: в Солотвині, Тереблі, Доробратові, Добромилі, Ділятині, є й деревина, з якої виготовляли посуд для цих потреб. Риба з місцевих водойм була й залишається важливим продуктом населення Карпат. Інтерес до рибальства дещо знизився хіба що в останнє століття у зв'язку із зменшенням запасів риби

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6