У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


у природних водоймах та завезенням значної кількості морської риби. Дані археології свідчать про те, що роль рибальства в житті мешканців Карпат не зменшилась із розвитком скотарства, землеробства. Риби у природних водоймах було так багато, що нею годували худобу, птицю. За солону, сушену рибу вимінювали різні вироби в суміжних провінціях колишньої Давньо-Римської держави — Дакії, Паннонії.
У середині XV століття французький мандрівник Бертрандон де ля Броквір у подорожніх нотатках записав, що ніде не бачив так багато річкових риб, як у Тисі. Історіограф при дворі угорського короля Матяша Корвіна Гуняді (1458—1490 рр.) Галеотті записав у хроніці, що третина ріки Тиси — риба, решта — вода. Він же згадує про судаків у Тисі завбільшки з дорослу людину.
Майже до середини XIX століття в Карпатах не було законодавчих обмежень щодо рибальства. З погляду сучасності воно було більш схоже на нещадне грабування рибних запасів. Риба виловлювалась незалежно від сезонів року і її біології. Найбільше риби ловили під час ходу на нерест і на нерестилищах, під час обміління водойм в пониззях, після повеней, зимою під час задухи з-під льоду.
Запаси риб у Тисі, Дністрі, Пруті та їх карпатських притоках помітно зменшуються з середини XIX століття. У 1845 році почалися роботи по випрямленню річища Тиси, Дністра і Дунаю, щоб поліпшити їх суднопрохідність. Випрямлення русел, обваловування річищ дамбами, осушення пониззів погіршують умови існування риб. Поступово зникають тихі, добре прогріті сонцем заводі, заплави і затоки, такі потрібні для нересту риб, розвитку ікри і росту мальків. У зарегульованих Тисі, Латориці, Боржаві, Дністріт-Сттрию течія стала швидшою, вода влітку холоднішою.) Вирубування лісів на .водозбірній площі збільшило стік, коливання рівня води в річках набуло небувалих досі розмірів. В результаті почався процес руйнування того біоценотичного режиму річок, який склався протягом тисячоліть, а кількість риби, за оцінкою О. Герман (1887), зменшилася спочатку у 100, а пізніше, з розвитком промисловості і збільшенням заводських стоків,— майже у 1000 разів. Проте навіть після цього запаси риби порівняно з нинішніми були значними, хоч осетрові, зокрема білуга, осетр, севрюга, стали рідко запливати у Тису. Різко зменшилися запаси стерляді, дунайського лосося, майже повністю зникли і втратили промислове значення рибець, плітка, чехоня, судак, і У XX столітті зовсім перестали запливати в Тису і Дністер білуга, осетр. Зрідка заходить тільки севрюга.
У 1883 і 1888 роках було видано закони, за якими право рибалити пов'язувалось із правом на землеволодіння. В його основу було покладено майновий ценз. Дозвіл на ловлю риби коштував дорого і багатьом був недоступним. Тому не дивно, що розвивалося браконьєрство. Це було водночас і своєрідним протестом проти монопольного володіння рибними водоймами. Ловили найрізноманітнішими засобами (В. Владиков, 1926). На низині річки перегороджували тинами, сплетеними із верболозу, влаштовуючи своєрідні пастки для риби, ставили різні принади.
Після визволення Закарпатської України Радянською Армією і возз'єднання її з Радянською Україною становище помітно змінилося. Охорона риби стала справою державних органів. Дозволялося тільки спортивне рибальство. Заборонено хижацькі способи і знаряддя лову. Проте давався взнаки недостатній контроль за виловом риби. Глибокі зміни в гідробіологічному режимі водойм викликало скидання в них промислових стоків. Зменшилася кількість риби.
В 50-х роках боротьба за чистоту природних водойм і відновлення в них запасів риб стає турботою партійних, радянських органів, усієї громадськості. Вживаються заходи по охороні водойм і середовища від забруднення. На багатьох підприємствах збудовано очисні споруди, відведено промислові і комунальні стоки від річок, поліпшено захист риби. Значні кошти виділяються на відтворення риби, розвиток рибництва як тепловодного, так і холодноводого.
Будівництво гідроспоруд погіршило можливість проникнення із Чорного моря на нерестилища у верхів'я Тиси і Дністра рибця, чехоні та деяких інших риб. Тому великого значення набула інкубація ікри і штучне вирощування мальків з наступним випуском у водойми. До 1960 року на Тисі та деяких її притоках дозволявся промисловий відлов риби, але згодом .його припинено. На сьогодні в природних водоймах, за винятком гірських ділянок, дозволений любительський лов риби. Проте і його слід припиняти в нерестовий період.

© І.І. Турянин, Риби

Сторінки: 1 2 3 4 5 6