Комплексний і комбінований вплив пестицидів у поєднанні з іншими чинниками (висока температура, інсоляція, фізичне навантаження та ін.) нерідко є причиною отруєння людей, зайнятих виконанням польових робіт на оброблених площах. Привертає увагу, що за останні 15 років на Україні серед випадків гострого отруєння пестицидами та агрохімікатами 6 були пов'язані з похідними 2,4-дихлороцтової кислоти.

Лужні та амінні солі 2,4-Д або їхні ефіри застосовуються в якості гербіцидів на посівах зернових і технічних культур, на пасовищах, у парках для боротьби з дводольними бур'янами, у лісовому господарстві в якості арбоpицида, у смузі відчуження доріг, а також як водні гербіциди в іригаційних системах. Широке використання даного препарату призвело до того, що у даний час він став глобальним забруднювачем: під його впливом перебувають не тільки особи, зайняті у виробництві і застосуванні, але і все населення [1, 3].

Серед причин поширеності гострих отруєнь пестицидами й агрохімікатами в сільських трударів важливе значення має недостатня розробленість наукових основ ранньої діагностики, прогнозування і їхньої профілактики.

Дані про токсичні властивості похідних 2,4-Д неоднозначні: на думку одних дослідників [5, 9, 10], вони малотоксичні для людини і теплокровних, а на думку інших [6, 7, 8, 11], вони відносяться до сполук із вираженими токсичними властивостями. Результати, отримані нами в процесі вивчення гострих отруєнь у виробничих і в модельних умовах, дозволяють приєднатися до думки другої групи вчених. Виражений токсичний вплив технічних продуктів даної групи гербіцидів притаманний присутнім в них розчинникам, емульгаторам, стабілізаторам, а також одним із самих токсичних серед відомих у даний час хімічним сполукам — діоксиновим домішкам [12, 13].

Причини виникнення гострих отруєнь 2,4-Д нами було вивчено на прикладі 3 випадків (43 буряківника с. Криве Озеро Миколаївської області, 24 рільника с. Тубельці і 10 рільників с. Хрещатик Черкаської області). Хімічні дослідження рівнів залишків пестицидів у повітрі робочої зони та об'єктах навколишнього середовища на місцях подій, у біосередовищах постраждалих осіб проведені методами тонкошарової газової та високоефективної рідинної хроматографії співробітниками лабораторії аналітичної хімії пестицидів та лабораторії гігієни праці і токсикології хімічних речовин. Оцінка функціонального стану нервової системи ґрунтувалась на даних об'єктивного загальноклінічного обстеження, інструментальних досліджень (ЕЕГ, ЕХО ЕГ, РЕГ). Також проводились функціональні проби для об'єктивного вивчення стану периферичного відділу нервової системи (холодова і пальцьова адреналінова проби), що були нами модифіковані для діагностики токсичної поліневропатії. Функціональний стан вищої нервової діяльності вивчався за допомогою коректурної проби, словесно-асоціативного експерименту, функціонального дослідження пам'яті, хронорефлексометрії сенсомоторних реакцій на звуковий і світловий подразники. Оцінку особливостей внутрішньоклітинного метаболізму здійснювали за допомогою комплексних цитохімічних досліджень клітин крові. Вивчення стану імунної системи з оцінкою субпопуляцій імунокомпетентних T- і B-клітин і комплементарної активності сироватки крові був доповнений визначенням таких показників, як титр гетерогенних аглютининів і диференційний аналіз фракції циркулюючих імунних комплексів. Отримана в процесі дослідження кількісна інформація була внесена в комп'ютерну базу даних і статистично оброблена з визначенням похибки, похибки математичного очікування і достовірності за методом Стьюдента-Фішера.

У результаті комплексного санітарно-гігієнічного обстеження місць пригоди та вивчення стану здоров'я робітниць встановлено можливі причини всіх трьох випадків отруєнь — грубе порушення регламентів застосування пестицидів (недотримання термінів очікування виходу на оброблені агрохімікатами угіддя, відсутність або ігнорування необхідної санітарно-захисної смуги між оброблюваними площами). Можливо, що крім цього на розвиток гострого отруєння могли вплинути й інші токсичні сполуки. Так, хлористий метилен і хлороформ за певних умов, як було показано в умовах лабораторного експерименту, можуть утворюватися із залишків пестицидів, агрохімікатів та продуктів їх взаємодіїї і мігрувати з грунту в повітряне середовище, створюючи небезпечні для здоров'я концентрації або певний фон, який сприяє прояву токсичної дії інших хімічних сполук. Клінічні прояви гострого отруєння були однотипними у всіх вивчених випадках та у гострий період складалися з таких ознак: подразнення слизових оболонок дихальних шляхів і ротової порожнини, інтенсивної гіперемії обличчя, головного болю, гіпотонії, брадікардії, що є типовими для амінної солі 2,4-Д. Дослідження біосередовищ постраждалих осіб виявляли наявність амінної солі 2,4-Д, що також підкреслює її провідну роль в отруєнні.

Серед клінічних проявів у постраждалих переважали неврологічні порушення: їх турбували головний біль, запаморочення, нудота, блювання, загальна слабкість, хиткість ходи, оніміння слизових язика і губ, відчуття оніміння, судоми в кінцівках. Дослідження стану черепно-мозкових нервів показало, що серед патології превалювали порушення окомоторних нервів (III, IV і VI пари) легкого ступеня, що у 12 хворих (15,6%) проявлялося недоведенням очних яблук, легкою анізокорією — у 3 хворих (3,9%), ослабленням акту конвергенції й акомодації — у 30 (39%). У 18 випадках (23,4%) відзначалось зниження корнеальних рефлексів або їх відсутність. В окремих випадках відмічався біль під час надавлювання в типових точках виходу трійничного нерва: над- і підорбітальній, лобній, щелеполицьовій, щелепоскроневій і, дещо рідше, підборідній. У 19 постраждалих (24%) відзначався інтенсивний біль в області очних яблук. У 10 випадках (13%) виявлені ділянки гіперестезії або гіпалгезії у зонах інервації трійничного нерва; у 13 випадках (16,9%) відзначалися парестезії в області обличчя, у порожнині рота, особливо язика, відчуттям печіння та поколювання, а також у 9 випадках (11,7%) — в області губ. У 11 випадках (14%) відзначалася асиметрія носо-губних складок, у 7 випадках (9,1%) — девіація язика, у 17 випадках (22,1%) — гіпомімія, у 20 випадках (26%) — легкий горизонтальний ністагм. У частини хворих виявлено субкортикальні рефлекси: орального автоматизму