Линяють вони досить своєрідно. Навесні за короткий час випадає більша частина волосків і майже весь пух. З кінця серпня до початку зими росте зимове хутро. Протяжність життя лисиці в середньому 6-8 років, проте в неволі вони можуть жити до 20 років і довше.

В епідеміологічному відношенні лисиця набагато небезпечніша за інших тварин.

Нажаль, під впливом прямого переслідування людиною (нестримного промислу) та зміною природних умов, чисельність багатьох видів ссавців швидко падає, значна кількість їх знаходиться під загрозою знищення (наприклад, великі кити, лев, тигр, гепард, майже всі лемури, людиноподібні мавпи, кулан та ряд інших копитних).

Багато видів в останні сторіччя знищені повністю (стеллерова корова, сумчастий вовк). Але при раціональному підході можливо запобігти знищенню багатьох видів, які знаходяться під загрозою повного зникнення. В зв’язку з цим було створено Міжнародні та національні Червоні книги, також утворюються природоохоронні території (заповідники, заказники, національні природні парки).Для збереження чисельності промислових ссавців регулюють терміни полювання та кількість тварин, яких можна вполювати. Крім того, обмежують застосування отрутохімікатів, які призводять до масової загибелі тварин; розробляють заходи щодо збереження місць мешкання та розмноження зникаючих та рідкісних видів, навіть, якщо ці місця розташовані за межами заповідників чи заказників.

Людина з давніх-давен приручила деякі види ссавців (велику та дрібну рогату худобу, свиню, коня, собаку, кішку). Вона створила велику кількість порід свійських тварин, яких розводять заради харчових продуктів, сировини для промисловості та медицини тощо.

Галузь господарства, яка займається розведенням свійських з метою отримання необхідних продуктів харчування і сировини для промисловості, називають тваринництвом.

Предком великої рогатої худоби був дикий бик – тур. Людина створила численні породи великої рогатої худоби ( понад 250).

Скотарство - основна галузь продуктивного тваринництва.

В залежності від природно-економічних особливостей окремих зон, районів та господарств скотарство може бути молочного , м’ясомолочного і м'ясного напрямку.

Порода - велика цілісна група тварин одного виду , створена працею людини. У визначених соціально-економічних умовах, які характеризуються спільністю походження, подібними властивими їй біологічними та господарсько-корисними, переданими новому поколінню. Наявність у породі якісно різних між собою груп і типів не руйнує неї , а, навпаки, зв'язує в єдине ціле і створює сприятливі умови для подальшого удосконалювання племінних і продуктивних ознак і властивостей породи.

В Україні найпоширеніші такі породи великої рогатої худоби, як червона степова, чорно-ряба, лебединська сіра, українська білоголова, українська бура, карпатська.

Молочна продуктивність корів характеризується кількістю і якістю молока, яке одержано за визначений період часу; за лактацію, календарний рік, а також за ряд лактацій. Крім того в ряді випадків враховують довічну продуктивність тварин.

М'ясна продуктивність характеризується як кількісними, так і якісними показниками м'яса тварини.

У господарстві застосовуються стійлово - пасовищний догляд худоби, при якому в стійловий період тварини знаходяться в приміщеннях, а в пасовищний - ідуть у "літні табори", тобто на природні пасовища.

Оцінку тварин роблять за молочною та м'ясною продуктивністю. На молочну продуктивність впливають: спадковість, порода, фізіологічний стан, умови годівлі і догляду, терміни використання тварин. Фізіологічний фактор містить у собі: вік, тривалість лактації, тільність тощо. До умов зовнішнього середовища відносять: температуру, вологість, умови годівлі і догляду , сезон народження телят, техніку і кратність доїння.

М'ясна продуктивність худоби змінюється в залежності від породних і спадкоємних особливостей тварин, ступеня відгодівлі, віку і статі .

Свійських тварин (свиней, дрібну та велику рогату худобу, коней) людина розводить на спеціалізованих фермах та великих тваринницьких комплексах для отримання сала, молока, м’яса, шкіри, вовни, хутра тощо. Для забезпечення повноцінного живлення тварин на цих фермах використовують комбікорми.