Реферат на тему:

Знищення водних ссавців

Світовий океан - це місце існування величезної кількості рослин, риб і морських тварин , у тому числі ссавців. По самих скромних підрахунках, вага всіх живих організмів у Світовому океані досягає 60 -70 мільярдів тон. У верхніх шарах океану (глибина до 500 метрів) живе більш 100 тисяч видів з 150 тисяч морських тварин. При цьому в одному літрі води верхнього 10 - метрового шару живе одноклітинних мікроскопічних організмів більш, ніж 500 тисяч екземплярів, а на глибині 200 метрів - майже 200 організмів.

Ряд Ластоногі та китоподібні – це плацентарні ссавці, життя яких здебільшого (ластоногі) або повністю (китоподібні) пов’язане із водним середовищем. Кінцівки цих тварин перетворилися на ласти, форма тіла рибоподібна, добре розвинений підшкірний прошарок жиру, оскільки волосяний покрив цих тварин більш або менш редукований.

Ластоногі проводять більшу частину життя у воді, на сушу виходять лише для відпочинку, розмноження та линяння. Волосяний покрив цих тварин частково редукований, але підшкірний прошарок жиру значно розвинений. Більшість видів не має зовнішньої раковини вуха, але слух у ластоногих розвинений добре, деякі види здатні до ехолокації. У фауні України трапляється тюлень-монах. Цей вид поширений у Чорному та Середземному морях та деяких частинах Атлантичного океану, зокрема біля узбережжя Терції, Греції, Болгарії. Біля берегів України тюлень-монах зустрічається дуже рідко.

Ластоногі – промислові тварини, які цінуються за їхнє хутро (напр., котики, тюлені, особливо їхні новонароджені, хутро яких більше, нерпи). Людина також використовує їхнє м’ясо, жир.

Найбільші розміри серед ластоногих мають морські котики, поширені у північних морях Тихого океану (тіло завдовжки до 4м, маса до 2 т). Масивні ікла їхньої верхньої щелепи народи Півночі використовують для виготовлення декоративних виробів.

Китоподібні. На відміну від ластоногих, китоподібні повністю перейшли до водного способу життя, Опинившись на суходолі, ці тварини, незважаючи на легеневе дихання. Гинуть, оскільки самостійно повернутися до води не здатні. Їхні передні кінцівки в процесі еволюції перетворилися на ласти, від задніх кінцівок залишилися лише рудименти тазового поясу. Але є шкірна складка на хвості, яка виконує функції хвостового плавця. Шкіра китоподібних гола і майже позбавлена волосяного покриву, відсутність якого компенсується добре розвиненим підшкірним жировим прошарком. Товщина цього прошарку в деяких представників може перевищувати 50 сантиметрів. Легені мають великий об’єм (у синього кита – до 14000 л), що надає змоги тваринам тривалий час (від 15 хвилин до однієї години) знаходитися під водою. Ніздрі у зв’язку із водним способом життя зсунуті на тім’я. Вони відкриваються лише при диханні (вдих – видих), решту часу ніздрі закриті клапанами. У прохолодну погоду повітря, яке видихається, конденсується у повітрі, утворюючи фонтан – своєрідну “візитну картку” китів.

Ластоногі і витоподібні – тварини, пристосовані до існування у водному середовищі (обтічна форма тіла, перетворення кінцівок на ласти, редукований волосяний покрив, добре розвинений жировий прошарок).

Серед ластоногих і китоподібних є багато промислових видів (напр., тюлені, нерпа, котики, синій кит). У зв’язку з інтенсивним промислом багато видів морських ссавців потребують охорони.

Розглянемо більш докладно китоподібних.

Китоподібним близько 70 млн. років. Усі зв'язки із сушею у них давно загублені. Пристосованість до життя в морях у китоподібних вище, ніж у всіх інших водних ссавців. Їхні передні кінцівки перетворилися в ласти, а задні зникли зовсім, але по двох невеликих кісточках, що знаходиться на позначці таза, можна судити, що вони колись були. Тіло схоже на риб'яче, але хвостовий плавець розташований не вертикально, як у риб, а горизонтально.

Сучасних китоподібних зоологи поділяють на 2 види: зубатих і вусатих китів. Перші мають зуби: їх може бути до 272 (рекорд для тварин!). У вусатих же китів замість зубів з боків верхньої щелепи ростуть поперечні пластини - китовий вус. З його допомогою кит проціджує воду, щоб дрібні рачки, риби і кальмари залишалися в роті.

Дельфіни. Родина дельфінових відноситься до підвиду зубатих китів. Воно велике (більш ніж 50 видів), інтелектуальне і досить "балакуче". Дельфіни видають звуки в широкому діапазоні - від тих, що чує людське вухо, до ультразвуків.

Безперечно, дельфіни дуже здібні: вміють рахувати, роблять різні трюки, навіть можуть дати відсіч акулам. Усе це говорить про розум дельфінів, але, на жаль, не більшому , ніж в інших звірів - собак, слонів, мавп.

Грайливі і кмітливі афаліни поширені в теплих і помірних зонах всіх океанів, живуть і в морях, наприклад, у Середземнім і Чорному . На початку 50-х рр. XX ст. у Чорному морі було 2,5 млн., але 40 років поспіль через забруднення промисловими стоками їхня чисельність скоротилася до 100 тис.

Невтомні супутники кораблів - дельфіни-білобочки прославилися, як одні з найшвидших китоподібних. Вони здатні плисти зі швидкістю 50 км/г.

Звичайні грінди живуть невеликими зграями в Північній Атлантиці, у Тихому й Індійському океанах. У них дуже розвитий стадний інстинкт. Якщо хоча б одна особа опиниться на березі, уся зграя з 200-300 тварин кидається на допомогу у відповідь на сигнали небезпеки і часом гине.

Підродина білух включає 2 види : нарвалів і білух. У білухи в кожній щелепі по 16-20 зубів, у нарви-самця всього один неймовірно довгий, до 3 м, бивень ліворуч від верхньої щелепи. Він витий, як штопор, і неймовірно гострий. Живуть нарвали узимку і влітку в оточенні арктичних льодів, на півночі допливають майже до полюса.

Білух моряки називають