Україна має значний потенціал нетрадиційних джерел енергії. Для його використання У 1997 році Кабінетом Міністрів затверджена "Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії і малої гідро- і теплоенергетики". За цією програмою передбачається розвиток та використання наступних нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (НВДЕ) і нетрадиційних позабалансових енергетичних ресурсів (НПЕР):
· енергії вітру (будівництво ВЭС);
· гідроенергії (переважно шляхом будівництва малих і міні-
ГЕС);
· геотермальної енергії (глибинного тепла Землі);
· енергії сонячного випромінювання;
· біомаси, біогазу;
· вугільного метану;
· вторинного тепла промислового виробництва;
· пальних твердих побутових і промислових відходів і ін.
Були сформульовані найбільш перспективні напрямки використання сонячної енергії, а саме:
Безпосереднє перетворення в низькопотенціальну теплову енергію без попередньої концентрації потоку сонячної радіації для гарячого водопостачання, теплопостачання і нестатків сільського господарства;
Безпосереднє перетворення в електричну енергію постійного струму за допомогою фотоперетворювачів.
"Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії" є частиною Національної енергетичної програми, схваленої Верховною Радою України. Національна енергетична програма передбачає збільшення частки нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії до 8% до 2010 року. Зокрема, програмою передбачене спорудження сонячних колекторів загальною площею до 10 млн. квадратних метрів.
Державним комітетом України по справах містобудування й архітектури затверджена "Комплексна програма по використанню нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії в архітектурі і містобудуванні", що рекомендує три типи установок сонячного теплопостачання для масової установки: сонячні приставки до котелень; системи сезонної дії для окремих об'єктів і модульні установки сонячного нагрівання води.
У новому законі "Про альтернативні джерела енергії" передбачений ряд стимулюючих мір, наприклад, фінансування розвитку альтернативних джерел енергії за рахунок надбавки, передбачених в оптових тарифах на електроенергію, а також загальний принцип економічного стимулювання.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про альтернативні джерела енергії
Цей Закон визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі.
Нижче подано низку статей закону які найбільш яскраво виражають суть закону і безпосередньо
Стаття 3. Основні засади державної політики у сфері альтернативних джерел енергії
Основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є:
нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об'єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання безпеки для здоров'я людини на об'єктах альтернативної енергетики на всіх етапах виробництва, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел;
науково-технічне забезпечення розвитку альтернативної енергетики, популяризація та впровадження науково-технічних досягнень у цій сфері, підготовка відповідних фахівців у вищих та середніх навчальних закладах;
додержання законодавства всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, збереженням, транспортуванням, постачанням, передачею і споживанням енергії, виробленої з альтернативних джерел;
додержання умов раціонального споживання та економії енергії, виробленої з альтернативних джерел;
залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.
Стаття 4. Державне управління у сфері альтернативних джерел енергії
Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері альтернативних джерел енергії та здійснює законодавче регулювання відносин у ній.
Кабінет Міністрів України та інші уповноважені органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в галузі альтернативних джерел енергії та здійснюють управління нею.
Державне управління у сфері альтернативних джерел енергії передбачає:
розроблення загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії, а також їх наукове, науково-технічне та фінансово-економічне супроводження, розробку і виконання завдань відповідних загальнодержавних цільових наукових та науково-технічних програм;
розроблення та прийняття органами виконавчої влади в межах їх компетенції нормативно-правових актів, державних норм, правил і стандартів, методичних документів щодо використання альтернативних джерел енергії;
координацію та узгодження галузевих і місцевих програм у сфері альтернативних джерел енергії із загальнодержавними програмами;
здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері альтернативних джерел енергії та за виконанням загальнодержавних програм у цій сфері.
Стаття 5. Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснює Кабінет Міністрів України чи за його дорученням спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері в порядку, визначеному законодавством.
Державне регулювання у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється шляхом:
надання дозволів на провадження діяльності у сфері альтернативних джерел енергії;
розроблення, затвердження та запровадження норм, правил і стандартів виробництва, передачі, транспортування, постачання, зберігання і споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел;
нагляду та контролю за безпечним виконанням робіт на об'єктах альтернативної енергетики незалежно від їх форми власності, безпечною експлуатацією енергогенеруючого обладнання та за режимами передачі і споживання енергії;
нагляду та контролю за додержанням вимог технічної експлуатації на об'єктах альтернативної енергетики незалежно від їх форми власності, технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів, підключених до об'єднаної енергетичної системи України;
встановлення тарифів на електричну енергію, вироблену на об'єктах альтернативної енергетики, а також на теплову енергію, видобуту з альтернативних джерел;
всебічного заохочення і підтримки науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських робіт, діяльності винахідників і раціоналізаторів, спрямованих на розвиток виробництва та використання альтернативних джерел енергії.
Монопольна діяльність у сфері альтернативних джерел енергії регулюється відповідно до законодавства.
Стаття 6. Організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії
Організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел
