У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ЖИВОГО НА ЗЕМЛІ | Зміст | Стор. 1 | Періодична модель фiлогенезу, основана на аналогiях живої природи | 4 1.1 | Рівняння аналогій | 4 1.2 | Головна еволюцiйна лiнiя | 6 1.3 | Періодична таблиця ознак живих форм, арогенези в природi | 9 1.4 | Головна дiагональ періодичної таблиці | 12 1.5 | Аналогiї в живiй природi та їх класифiкацiя | 12 2 | Алгоритм продукування кодiв бiологiчних форм головної еволюцiйної лiнiї | 15 2.1 | Таксони головної еволюцiйної лiнiї та їхнi коди | 15 2.2 | Алгоритм продукування кодiв таксонiв головної еволюційної лінії | 16 3 | Аллогенези | 19 3.1 | Таксонометрiя результатiв аллогенезу, раси і їхні коди | 19 3.2 | Цифрове моделювання процесу аллогенезу гомiнiдiв | 21 3.3 | Кодування націй, субраси | 24 3.4 | Час приходу арогенезу 36 | 26 4 | Древовидна модель розвитку, коди таксонiв побiчних форм | 29 5 | Новий Заповіт – давній посібник з теорії еволюції | 38 6 | Нетрадиційні методи одержання інформації | 45 6.1 | Прямі знання | 45 6.2 | Ясновидіння | 46 6.3 | Сновидіння | 47 6.4 | Джерело сновидінь | 56 6.5 | Технологія одержання знань | 61 6.6 | Приклади практичного застосування сновидінь | 64 6.6.1 | Віщування арогенезу 36 | 64 6.6.2 | Віщування воскресіння | 67 6.7 | Адекватність знань, одержаних нетрадиційними методами | 71 Додаток А. Таблиця кодів стадій аллогенезу та років їх початку | 73 Література | 78 1. Періодична модель фiлогенезу, основана на аналогiях живої природи 1.1. Рівняння аналогій Нинішній стан розвитку теорії еволюції визнаний незадовільним, головним її недоліком вважається теза про випадковість розвитку, відсутній власний математичний апарат [1, 17]. Поза увагою науки залишилися різноманітні загадкові явища, наприклад, ясновидіння, пророцтво та інші, “в силу непояснимості і незадовільного відтворювання цих явищ, вона старалась їх не помічати” [9]. Спробуємо заповнити прогалину в цьому питанні. Поставимо задачу побудови загальної моделі еволюційного процесу на Землі. Для виявлення закономірностей використаємо схему родинних зв’язків у живому світі [17]. Характерною її ознакою є роздвоєння розвитку. Від якихось найдавніших потомків тварин, що мали двобічну симетрію, виникли молюски і кільчасті черви (Annelida). У спорідненості з кільчастими червами знаходяться членистоногі. Також від найдавніших тварин з двобічною симетрією виникли голкошкірі і хордові, що мають між собою ряд подібних ознак [1]. Відомо, що для побудови моделей техніки використовуються аналогії, скористаємося набутим тут досвідом. Під час аналізу властивостей різних тварин знайдені ознаки, спільні для порівняно великих груп. Запишемо їх у вигляді рівнянь аналогій та дамо їм пояснення. Кишковопорожниннi + плоскi черви = наявнiсть одного отвору (1.1) У плоских червів (Plathelminthes), як і в кишковопорожнинних, неперетравлені рештки їжі викидаються через ротовий отвір [1], який інакше називають оральним. Він відповідає отвору гаструли. Ракоподiбнi + хелiцероноснi + рептилiї + звiрi = гiгантськi форми (1.2) Гiгантами серед хелiцероносних (Chelicerata) є всi викопнi ряду еврiптеїд (Euripteida). Окремi представники роду Pterogotus мали довжину до 3 м, вони вiдомi з нижньодевонських вiдкладiв. Найбільшi представники роду Eurypterus, якi жили вiд нижнього селуру до пермi, сягали 1 м. [4]. Дещо меншi, але великi, порiвняно з iншими безхребетними, розмiри мають сучасні рiчковий рак, омар та краб, якi належать до ракоподiбних (клас Crustacea). Рептилiї (Reptilia) є найбiльшими тваринами, якi коли-небудь жили на Землi. Бiльшiсть представникiв цього класу вимерли. Найдовшими з них були Hyperodaperon (верхнiй трiас) – 20 м, роду Pteranodon (верхня крейда), які мали розмах крил до 8 м, роду Diplodocus – до 25 м (верхній трiас - верхня крейда) та інші [4]. Гiгантськi форми звiрiв – вимерлий мамонт i ще живi слон та кит можна вважати аналогами гiгантiв серед комах, якими були вимерлi бабки кам’яновугiльного перiоду (iнфраклас Paleoptera - давньокрилi), розмах їхнiх крил дорiвнював 70 см [4]. Голкошкiрi + молюски + земноводнi = надзвичайна мiнливiсть (1.3) Відомо, що підвищеною мінливістю володіють голкошкірі і молюски [13]. Найбiльш мiнливими тваринами на Землi є молюски, І.І. Шмальгаузен звертає увагу на контрастність розвитку головоногих (Cerphalopoda), які пройшли, “почавши з форм, захищених раковинами (Nautiloidea) через внутрішній скелет (Belemnoidea) до сучасних восьминогів і сепій” [21]. Серед хребетних найбiльш мiнливими є земноводнi, за своєю будовою викопні їхні представники порівняно різко відрізняються від сучасних форм. Членистоногi + хребетнi = метамерiя (1.4) Хордовим властива метамерiя, тобто членисте розмiщення головних систем органiв, зокрема скелету, добре вираженою є у нижчих хордових i в зародкiв вищих [4]. Кишковопорожниннi + кiльчак + напiвхордовi = колонiальнi форми (1.5) Серед напiвхордових є рiд Diplograptus, який веде не тiльки колонiальний спосiб життя, подiбно до колонiальних полiпiв кишковопорожнинних, а має й iншi аналогiї: плавальний мiхур та загальну форму колонiї, яка складається з радiальних пруткiв з теками. Йому вiдповiдають деякi мiхуроноски (Siphonophora) з класу Hydrozoa. Вони обидва пристосованi до планктонного спобу життя. Кільчастий черв має колоніальну форму Serpula vermicularis [4]. Комахи + напiвхордовi = хiтиноподiбний матерiал (1.6) Скелет колонiальних напiвхордових класу криложаберних (Pterobranchia), а також, практично весь палеонтологiчний матерiал, який залишили граптолiти (клас Graptolithida), є хiтиноподiбним [4]. Кишковопорожниннi + напiвхордовi = розподiл працi (1.7) До кишковопорожнинних з розподiлом працi належить гiдроїдний полiп роду Hydractina. Аналогiчними напiвхордовими є древовиднi граптолiти (пiдклас Dendroidea) [4]. Колонiальнi найпростiшi + перетинчастокрилi комахи + гомiнiди = розподiл працi (1.8)
Розподіл праці серед тварин даної |