Маємо і ознаки другої стадії, такі як мінливість, обман, підступність, хитрість, шахрайство та крадійство.

До першої стадії належать наші ретельність, лаконічність, дисциплінованість, терпеливість, виносливість, витривалість.

Наявність у хребетних ознак одноклітинних та безхребетних пояснюється тим, що не всі вони у свій час зійшли з головної еволюційнійної лінії. Їхні залишки передалися хребетним від безхребетних, подібно до того як безхребетні тварини мали рослинні властивості (бентонний спосіб життя, клітковинну оболонку), які взяли на себе і винесли на еволюційне узбіччя аж покривники (Tunicata). Під кінець розвитку хребетних, тобто в наш час, вони дозріли. Ознаки першої і другої стадії активізовуються під час проходження нами стадій аллогенезу з одиницями та двійками в коді. Наприклад, сьогодні маємо стадію 363412 (1990 – 2027 роки), на протязі якої можемо їх спостерігати. Її минула підстадія з кодом 3634121 (1990 – 2005 роки) носила переважно ознаки першої стадії. На протязі стадії з кодом 3634122, яка почалася в 2005 році, у нас яскравіше будуть проявлятися вищеназвані властивості безхребетних. Про цю стадію та її ознаки вже говорилося в розділі 3.2.

По-друге, через близькість стадії 4 маємо її вістарів, що призвело до наявності у людей ще недозрілих, передчасних ознак талантів. Це – бажання жити за законами моралі, тяга до вмінь та знань, ясновидіння, мистецтво, любов, щедрість, щирість, ласкавість, милість, усміхливість, витонченість, тендітність і т. д. Зауважимо, що, володіючи кодом 41, перші майбутні таланти матимуть не лише ці ознаки четвертої, але й першої стадії.

Перша дія, назвемо її хребетною, є сильнішою, бо вона панівна. Друга – талантна, вона слабша, її час ще не прийшов, чим пояснюється слабовираженість сновидінь, недосконалість прямих знань у людей, малочисельність ясновидців і т. д.

Але не може один і той же Бог продукувати різні – морального та аморального типу ознаки, бо тоді він буде сам собі суперечити. Ісус Христос казав: “Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє” [Мт. 12:25]. Беручи це до уваги, приходимо до того висновку, що, продукуючи ознаки та чергуючи стадії, Бог сам розвивається в такт живим організмам, арогенези першого порядку призводять до його зміни. Перший опікувався одноклітинними, вкінці свого володарювання він організовано привів усіх своїх підопічних до об’єднання. Другий по-своєму забезпечив це об’єднання, в результаті чого появилися лишайники, про яких говорилося в розділі 4. Третій без розбору заставляв усіх збільшувати свої розміри, що призвело до вимирання трилобітів, про це теж було сказано в розділі 4. Він, то наплодить забагато, то знищить половину, то перегодує своїх вихованців, то забуде про них, через що появилися уявлення про випадковість розвитку, які згадувалися на початку розділу 1.1.

Інакшим буде четвертий. Можна вважати, що саме його Ісус Христос називав Отцем, наприклад, “той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі” [Мт. 7:21], “знає Отець ваш Небесний” [Мт. 6:32]. Можна прийти до висновку про те, що Ісус розрізняв Бога і Отця, бо казав: “Мене прославляє Отець Мій, про якого ви кажете, що Він Бог ваш” [Ів. 8:54].

Отже, сновидіння показує нам Бог-Отець, саме він належить до четвертої стадії розвитку. В Старому Заповіті знаходимо: “І сказав Він: “Послухайте ж ви моїх слів: Якщо між вами буде пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.” [4М. 12:6].

Індивідуальний підхід Отця до потреб кожного живого організму спостерігається вже сьогодні. Наприклад, кожна людина бачить свої сновидіння; попри універсальність символів сновидінь, кожний бачить деталі, відомі лише йому, про це говорилося в розділі 6.3. В розділі 6.1 наводився приклад отримання прямих знань від Бога окремими людьми, причому дуже доречних і вчасних, бо ці знання були потрібні якраз тоді – під час проведення проповідницької роботи серед людей різних національностей. Персонально звертався Бог-Отець і до пророків, наприклад: “І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!” [Єр. 1:9], та до інших людей, наприклад до фараона: “І сказав Йосип до фараона: “Сон фараонів – один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові” [1М. 41:25].

Враховуючи таку властивість сновидінь як символічність, можна прийти до висновку про те, що Отець спілкується сьогодні з нами, які маємо певні ознаки талантів, і буде спілкуватися з майбутніми талантами їхньою мовою. Адже, нинішні таланти – художники, поети, актори, музиканти теж висловлюються символічно. Таланти мають код 41, тому подібно до риб (код 31), не матимуть членороздільної мови, характерної лише для організмів з цифрою 6 у коді.

За свідченням Ванги [9] ясновидець бачить майбутнє не в символах, а таким, яким воно виглядає в дійсності. Для пояснення цього явища приймемо до уваги те, що, по-перше, порівняно зі сновидінням, ясновидіння зустрічається набагато рідше. По-друге, аналізуючи періодичну таблицю 1, знаходимо, що найближчими сусідами людей є не тільки таланти з кодом 41, але й з кодом 46, які володітимуть членороздільною мовою. Отже, ясновидці є вістарями, носіями передчасних ознак більш далеких талантів-6.

В одній із своїх останніх статей М. В. Тимофєєв-Ресовський писав: “на сьогодні встановлені два загальнобіологічні природньоісторичні принципи: принцип природного відбору і