Аналiзуючи таблицю 1, знаходимо, що ознаки перших трьох її стовпчикiв спiвпадають з ознаками перших трьох рядкiв. Використовуючи це явище, вдамося до екстраполяції, доповнимо таблицю рештою трьома рядками, яких невистачає. Це дозволяє передбачити майбутній хід еволюції. Отже, біологічними формами, які появляться після гомінідів, будуть таланти. Вони матимуть ознаки четвертої стадії, оскільки їхні назви розмістяться в четвертому рядку таблиці 1.

Таблиця 1 демонструє послiдовнiсть переходiв органiзмiв живої природи вiд нижчих форм до вищих на новий, бiльш високий, ступiнь організації. Цей перехiд в лiтературi з питань теорiї еволюцiї називають арогенезом [17], вiн ідентифiкує стрибкоподiбний характер змiн у живому свiтi. Таким чином, таблиця 1 є періодичною моделлю фiлогенезу на головнiй еволюцiйнiй лiнiї, який представляє собою ланцюг арогенезiв. Фiлогенез на головнiй еволюцiйнiй лiнiї – єдиний процес, який не має розгалужень або роздвоєнь. Вiн супроводжується дискретною змiною ознак живого, зумовленою чергуванням стадiй розвитку.

Як видно з таблицi, є арогенези двох порядкiв – першого i другого. Перший порядок маємо при переходi на новий рядок таблицi, вiн бiльш контрастний, рiзкий. Другий – всерединi рядка, вiн менш виражений.

1.4. Головна дiагональ періодичної таблиці

Аналiзуючи таблицю 1, звернемо увагу на те, що на її головнiй дiагоналi, там, де перетинаються однойменнi стадiї, тобто номери або коди стадiй, спостерiгається максимум сплеску їхніх ознак. Так, на перетинi другого рядка i другого стовпчика знаходиться максимум мiнливостi, в третьому рядку на третьому мiсцi – максимум гiгантизму. Це говорить про те, що спiвпадання одноiменних ознак призводить до їх пiдсилення. Таким чином, головна дiагональ періодичної таблиці демонструє головний напрямок еволюцiї на рiзних її етапах. Її наявнiсть i така властивiсть, крiм усього iншого, служить одним з аргументiв на користь адекватностi моделi, цим пiдтверджується наявнiсть однакових ознак в одноіменних рядках і стовпчиках.

1.5. Аналогiї в живiй природi та їх класифiкацiя

У живiй природi аналогiями є наявнiсть однакових органiв за будовою та призначенням, однакова поведiнка тварин, рухи та інші.

Класифiкацiйна схема аналогiй зображена на рисунку 1.2.

Циклiчнi аналогiї зумовленi повторюванiстю ознак через однакові iнтервали мiж групами живих організмів, розташованих на головній еволюцiйній лiнiї. Наприклад, розподiл працi маємо через 6 її промiжкiв: 15 – 9 = 9 – 3 = 6 (3, 9, 15 – порядковi номери груп, вказаних у перелiку роздiлу 1.2). Перiодичними є всi ознаки, переліченi в роздiлi 1.3.

Послiдовнi аналогiї служать для визначення родинних зв’язкiв у живих форм, неперервностi головної еволюцiйної лiнiї та послiдовностi фiлогенiчних перетворень.

Опереджаючими аналогiями є ознаки майбутнiх таксонiв, ще вiдсутнiх у природi, вони передчаснi, за їх допомогою можна екстраполювати єволюцiйний процес на головнiй еволюцiйнiй лiнiї. В якостi прикладу тут можуть служити незвичайнi властивостi окремих людей, описанi в лiтературi [6, 9]. Це не випадковi мутацiї, а – вiстарi, передвiсники нових живих форм, розмiщених у 4-му рядку таблицi 1. Вони зумовленi накладанням еволюцiйних виткiв (циклiв). Зауважимо, що гомiнiди, знаходяться вкiнцi третього рядка таблицi 1, тому є можливим накладання таких довготривалих виткiв, як третiй i четвертий рядки таблицi, мiж якими вони знаходяться. Третiй виток починає палеозой – приблизно 600 млн рокiв тому, тривалiсть четвертого теж буде цього порядку. Отже, всього один відсоток перекриття виткiв (стадій) складає коло 6 млн рокiв, тому допустима наявнiсть вiстарiв не лише серед гомiнiдiв, а й глибше – серед мавп. Треба взяти до уваги i те, що місце гомiнiдiв та мавп серед iнших груп таблицi 1 є особливим, вони знаходяться мiж групами 4 (майбутні таланти) i 34 (звiрi), тому тут може спостерiгатися, нiби, взаємне притягування ознак 4-ї стадiї.

Перехідні аналогiї проявляються у сусідніх груп. Найважливiшими з них є гомологiї, вони послужили для побудови головної еволюцiйної лiнiї, за їх допомогою встановленi родиннi зв’язки мiж суміжними групами тварин. У якості прикладу тут може послужити наявнiсть та форма кiнцiвок у хребетних.

Вiстарi i атавiзми не характернi для живих форм, серед яких вони зустрiчаються, i викликанi накладанням еволюцiйних виткiв.

Вiджилi аналогiї є переважно ознаками бiчних форм головної еволюцiйної лiнiї. Серед них є циклічні, оскільки зустрічаються через 6 кроків ланцюга арогенезів, це, наприклад, рослиноподiбна клітковинна оболонка покривника (Tunicata). Інші аналогії цього типу, такi як зовнiшнiй скелет пластиношкiрої риби, колоніальний скелет кільчастого черва, червоподібна форма змій та ін., виглядають залишеними, скиненими з головної еволюцiйної лiнiї в результатi арогенезу.

Паралельнi аналогiї спостерiгаються в учасникiв еволюцiї, якi живуть у заданий момент часу. Прикладами таких аналогiй є одночасний перехiд на багатоклiтинну форму всiх наявних на той час одноклiтинних – прокарiот і автотрофних та гетеротрофних еукарiот. Комахи вийшли на сушу разом iз земноводними в карбонi, у цей же час активiзувалися молюски, про що вже говорилося в розділі 1.3.

Аналiзуючи цей тип аналогій, приходимо до висновку про те, що миттєва швидкiсть еволюцiї пiдпорядкована закону чергування стадiй на головнiй еволюцiйнiй лiнiї. Всi одноклiтиннi мають ознаки першої стадiї, тому, коли прийшов час переходу еукарiот на багатоклiтинну форму, захопленi були i прокарiоти. Молюски розмiщенi на перетинi 2-го стовпчика i 2-го рядка таблицi 1, тому їм належать ознаки другої стадiї. Коли появилися в карбонi земноводнi, якi теж мають ознаки 2-ї стадiї, були активiзованi всi представники другого рядка таблиці 1, в тому числi молюски. Отже, якщо на головнiй еволюцiйнiй лiнiї наступає стадiя, код (або частина коду, розряд у багаторозрядному кодi)