пошукав умовні позначення, меридіани та паралелі, кружечки великих міст, але не знайшов. Тому я вирішив, що це не карта, а Земля, яку я бачу з висоти декількох сотень кілометрів. Отже, мали би виднітися широкі річки (Волга, Дніпро) та водосховиша на них, контури озер (Ладоги, Онежського). Мусили бути і світлі плями на місці великих міст так, як їх видно вночі з літака. Я напружив зір, пошукав ті місця, де все це мало би бути, але мої пошуки були марними. Ті точки, в які я спрямовував свій погляд, реагували на нього, там нічого нового не з’являлося, та все-таки виникало враження, що темнота чіткішає. Тоді я зрозумів, що бачу не карту і не Землю, а символ Східної Європи. Це означало, що сновидіння стосується саме її.
Я почав пильніше придивлятися, визначати що саме бачу. Зліва картина закінчувалася контурами голови Скандінавського “тигра”, коли я звернув свій погляд на це місце, воно, ніби, почіткішало, відізвалося. Великобританії не було видно, отже, її це сновидіння не стосується. В тому місці, де могла починатися її територія, залишалася не занадто широка вільна смуга, покрита білою імлою. Права (східна) сторона, там, де могло бути Поволжя чи, навіть Зауралля, виглядала так само. Неширока, але в декілька разів ширша, ніж зліва, вільна смуга теж була завішана білою імлою. Ця смуга ніяк не відреагувала на моє спостереження, лише повіяла Сибірським холодом. Це означало, що для мене вона не має значення, що про неї мені не обов’язково потрібно щось знати більше, ніж я бачу.
Натомість картина раптом ожила. Вся поверхня материкової частини видіння виявилася помережаною безліччю озер. Серед них штук з 10 – 15 були великими, десь такими як Ладога. Я зрозумів, що почалося опускання Земної кори, і спробував, користуючись північним контуром, приблизно визначити місце розташування тих великих озер, мене хвилювали густонаселені області. Я нічого не зміг визначити, картина почала швидко змінюватися. Це означало, що мені того не треба знати, що розташування озер не має значення, просто їх наявність символізує неможливість застосування наземного транспорту під час рятівних робіт.
Від Білого до Чорного моря прямо переді мною з блискавичною швидкістю пробилася світла, того самого кольору, що і море, стрілка з нерівними берегами шириною де 50, а де 100 кілометрів. Стрілка почала розширюватися одночасно вліво і вправо з приблизно однаковою швидкістю в обидва боки. По мірі віддалення від середини швидкість наступання води зростала, тобто береги стрілки рухалися в обидві сторони прискорено. Я зрозумів, що бачу картину Великого Потопу. Я швидко перевів погляд то в один, то в інший бік, намагаючись щось розгледіти, але чогось особливого не помітив. Суходіл швидко зникав, півострови перетворювалися на острови, острови зменшувалися в розмірах і пропадали.
Суші вже майже не залишалося, я подумки запитав: “А, що мої Карпати?” і спрямував погляд на те місце, де вони мали би знаходитися. На тлі вже суцільного моря в лівому нижньому кутку картини я ще встиг побачити невеличкий півострів, вірніше не півострів, а його символ, завиток, характерний для Трансільванських гір. Цей завиток на мить зупинився, ніби хотів переконатися чи я його помітив, і зник разом зі всім видінням.
В розділі 5 говорилося про те, що ознаки талантів будуть яскравішати хвилями. Прискорене розширення стрілки символізує зростання частоти хвиль.
Інформація, одержана під час цього сновидіння, не має ціни ні в переносному, ні в прямому розумінні. По-перше, в ньому йдеться про долю сотень мільйонів наших нащадків та інших майбутніх живих мешканців Східної Європи. По-друге, ця інформація надійшла заздалегідь, як відомо з розділу 3.4, арогенез 36 настане приблизно через одну тисячу років, отже, маємо достатньо часу для підготовки. По-третє, її вдалося одержати без будь-яких матеріальних затрат.
Ісус Христос попереджував: “І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль” [Лк. 21:25].
Також, Ісус казав: “І будуть землетруси великі” [Лк. 21:11]. Нинішні люди вже здатні їх прогнозувати. Я бачив напередодні у сновидінні землетрус, який відбувся на території України в жовтні 2004 року. Під час його спостереження двічі пролунав потужний грім з інтервалом в 1-2 секунди. Після кожного грому з-під землі виходила чорно-червона заграва, сяйво. Мене хитнуло, запахло обсипаною штукатуркою і я стурбований проснувся, а наступного дня приблизно о 23.45 відчулися два порівняно слабкі підземні поштовхи. У віщуванні про арогенез 36 чогось подібного не спостерігалося, тому слід очікувати, що землетруси стануться в іншому місці планети, наприклад, там, де земна кора буде підніматися. В розділі 6.3 говорилося про те, що кожен повинен бачити свої сновидіння. Отже, це та інші явища мають передбачувати різні люди – кожен на своїй території, подібно до того, як це зробила відома з повідомлень у засобах масової інформації Тіл Сміт, врятувавши сотню людей під час цунамі в Південно-Східній Азії в грудні 2004 року.
Близький Схід має багато спільних рис зі Східною Європою. Зокрема, в обох районах компактно проживає населення з цифрою 6 у коді: 3616 – на Африканському континенті, 3626 – на Азійському, 3636 – на Європейському. Обидва райони з Півночі омиваються морем (Північний Льодовитий океан і Середземне море), з Півдня моря (Червоне і Чорне) глибоко врізаються в сушу.