Аналізуючи історичні дані, знаходимо, що передній фронт головної еволюційної лінії, вступивши до Західної Європи у 845 році до н. е., ще не покидав її. Термін “передній фронт головної еволюційної лінії” запровадимо для позначення географічного місця максимального розвитку таксонів у поточний момент часу. Найбільші темпи розвитку нині спостерігаються в народу, який проживає на території Німеччини. Отже, його кодом може бути 3634. Німці володіють такими відомими національними рисами – ознаками четвертої стадії як практичність, винахідливість, талановитіть. Порівняно активізованими сьогодні є, також, інші народи Західної Європи, наприклад, австрійці. Тому приходимо до того висновку, що четверта цифра коду гомінідів відноситься до групи націй, які складають підпорядковану расу або субрасу. Таким чином, народ, який має власну територію, культуру і мову, тобто нація, буде кодуватися п’ятою і молодшими цифрами багаторозрядного коду.

За попередніми даними німці мають код 36341, пришвидшені темпи їхнього розвитку продовжаться до 2101 року, тобто до кінця стадії аллогенезу 36341. На стадії 363413 (2027 – 2064 р.р.) їх чекає небувале економічне піднесення.

Код австрійців дорівнює 36343, вони будуть максимально активізованими на стадії аллогенезу 36343 (2193 – 2285 р.р.), тоді Австрія матиме найвищі в світі темпи економічного зростання.

Українці складуть одну субрасу разом з іншими народами Східної Європи, найближчими до них є білоруси і росіяни. Як видно з таблиці додатка А, до кінця аллогенезу гомінідів залишилися такі стадії як 3634, яка почалася ще в 1917 році, 3635, яка закінчиться в 2607 році і 3636. Четвірку не можна вважати сприятливою для східноєвропейської субраси, швидше – навпаки, бо на протязі стадії 3634 розпалася держава, до якої вона входила. В літературних джерелах не виявлено активізації її розвитку під час стадій з кодом 5, тому ця субраса матиме код 3636. Враховуючи міркування, викладені на початку даного розділу, українцям слід присвоїти код 36362.

Для росіян сприятливою була трійка в коді часу, наприклад, під час стадії 3633 (1226-1917 р.р.) утворилася і розвинулася держава Росія. Отже, вони одержать код 36363.

Для націй Східної Європи, які складають субрасу 3636, максимальна активізація розвитку очікується на протязі стадії аллогенезу 3636, яка почнеться після 2607 року.

Наведені тут прогнозні матеріали можуть бути використані для підтвердження адекватності закономірностей, на основі яких вони були одержані.

3.4. Час приходу арогенезу 36

Арогенез 36 настане після перебору всіх стадій аллогенезу гомінідів. В розділі 3.2 було встановлено, що остання з них буде мати код 3636555. Для обчислення цього момента часу необхідно до 2607 року, коли закінчується стадія 3635, додати довжину стадії 3636.

Аналізуючи вираз (3.18), знаходимо, що друга і третя стадії аллогенезу займають однакові проміжки часу, перша – у два рази довша за другу чи третю, тобто її тривалість дорівнює сумі другої і третьої. Враховуючи, що співвідношення (3.18) справедливе для підстадій будь-якого ступеня вкладеності, знайдемо, що

t16 = t26 + t36 = 2t36 = 2t26, (3.19)

де ti6 () – довжина шостої підстадії i-ї стадії першого ступеня вкладеності, років.

Арогенез 36 призведе до появи талантів з кодом 41. Це буде момент часу ф411 початку їхнього аллогенезу 411, який можна знайти з виразу

(3.20)

Таким чином, задача визначення момента ф411 може бути зведена до визначення тривалості будь-якої із стадій аллогенезу 3616, 3626 або 3636. В процесi випробування програми, під час виконання якої були одержані роки, подані в додатку А, встановлено, що iсторична експериментальна циклiч---нiсть не порушується, якщо абсолютна похибка довжини якоїсь зi стадiй не перевищує один рiк на один порядок, тобто на 10 рокiв iсторичного перiоду похибка складає 1 рiк, на 100 – 2, на 1000 – 3 роки i т. д. Справедливо буде вважати, що дата 2607 знайдена з похибкою, не більшою як плюс-мінус 4 роки. Тоді точність визначення момента ф411 за формулою (3.20) залежатиме від похибки числа t36.

Ні одну з величин t16, t26 чи t36 обчислити не вдалося. Про першу підстадію маємо замало відомостей для демонстрації на історичному матеріалі, друга характерна мінливістю та контрастністю, що суттєво ускладнює її вивчення, третя ще не наступила.

Величину t36 можна приблизно оцінити, знаючи рік початку аллогенезу гомінідів – стадії 3611111, який позначимо ф361.

На основі аналізу історичного матеріалу є всі підстави вважати, що всі три раси гомінідів, описані у виразах (3.15 – 3.17), появилися в епоху Мадлен. Цiкавою з цього огляду є печера Альтамiра (Iспанiя), на стелi якої знайденi малюнки бiзонiв епохи палеолiту. Художники оцiнюють їх як виконаних майстерною рукою, але позбавлених творчої думки. Звертають вони увагу i на “твариннiсть” бiльшу, нiж у тодiшнiх тварин, “Палеолiтичних Венер” того часу [5]. З iнших джерел [7] вiдомо, що пiд час Ориньяк-Солютрейського перiоду (35 – 20 тис. рокiв до н. е.) дуже часто настiннi розписи створювалися в важкодоступних мiсцях печери, що тварини, як правило, зображенi iзольовано, не зв’язаними мiж собою композицiйно. Лише до кiнця епохи Мадлен (20 – 10 тис. років до н. е.) видно спроби групувати фiгури звiрiв, об’єднувати їх у єдиний