то і тебе заберемо.". Багато людей взагалі не встигали зрозуміти, що ж тут відбувається. Тому що, як тільки хто-небудь з братів починав пояснювати їм, що збираються прихожани для молебня, покаяння і що Прийде Господь МАРІЯ ДЕВІ ХРІСТОС, як їх відразу ж забирали і відвезли. Я чула, як один з міліціонерів говорив людям, що на Ю.Крівоногова оголошений всесоюзний розшук і "за його голову" призначена певна сума грошей (скільки, не пам'ятаю). Все це відбувалося протягом декількох годинників, за цей час забрали всіх братів з Общини і багатьох людей, що прийшли до Св. Софії зустріти Свого Панове МАРІЮ ДЕВІ ХРІСТОС. Хапали всіх без розбору: і мирян, і братів, і кореспондентів, у тому числі і іноземних, хоча вони пред'являли свої документи. Я була на площі і 2 листопада. Все відбувалося таким же чином, як і 1-го, тільки людей вже було трохи менше, а міліції стільки ж. Повторилося те ж, що і 1-го числа. Брати благовествовали, а їх забирали з натовпу людей і відвезли в машинах.
Я була настільки приголомшена тим, як розправлялися над віруючими, які навіть не чинили опір цій розправі, що в подальші декілька днів не могла прокинутися від побаченого і пережитого мною тоді на площі. Адже це биття і гоніння почалися раніше."
Затримували "юсмалиан" і до "тижня покаяння", і після неї. Ось свідоцтва:
Зі свідчень *******:
"...свидетельствую про те, що знаю, бачив і чув особисто...
Брата Юрія, сестру Марію і мене, що їхали паломниками в м. Київ почути проповідь Панове МАРІЇ ДЕВІ ХРІСТОС, схопили одягнені в міліційну форму люди р. Кагарлик. При цьому пошкодили колінний суглоб сестрі Марії..."
Зі свідчень свідків ******:
"... 26 жовтня 1993 року я проповідувала в районі автовокзалу м. Києва. Сутеніло. Людина в шкіряному пальті грубо схопила мене за руку і, лаючись нецензурною лайкою, потягнув мене до дороги, зупинив машину і повіз в найближче РОВД. Там, ображаючи, обшукали і побили мене. Забрали те, що все представляє цінності: літературу, гроші і так далі і кинули за грати."
Зі свідчень ******:
"14 жовтня 1993г. мене затримали омоновцы біля Бессарабського ринку (м. Київ), коли я розповідала людям про Бога Живому МАРІЇ ДЕВІ ХРІСТОС, поширювала Поему і Учення Панове. У відділенні Старокиївського РОВД, куди мене насильно "привели", без пред'явлення якого-небудь звинувачення з приводу затримання, використовували "черемху" (газ-Ю.М.), кілька разів ударили, коли я повторювала Молитву Світла і не давала їм порвати книжечку МАРІЇ ДЕВІ ХРІСТОС."
Зі свідчень свідків *******:
"...1 лютого 1994 року я благовествовала на вулицях Києва, розносила Слово Боже людям, охочим пізнати Істину. Ходила по алеї парка в Печерському районі. До мене підійшли два міліціонери, схопили мене разом з братом, кричучи, що ви, Біле Братерство, заборонені, всіх вас треба пересаджати у в'язниці. Викликали по рації машину і, заламавши руки, затягнули в неї і відвезли в Печерський РОВД."
У цей же самий час співробітниками органів МВС постійно мусирувалися чутки про майбутнє самоспалення Марії ДЕВІ Хрістос, навіть передали повідомлення про те, що було захоплене плаття, в якому вона нібито повинна була зійти на вогнище.
10 листопада 1993 року була зроблена спроба віруючих "юсмалиан" провести молебень з проповіддю Марії ДЕВІ Хрістос в самому Софійському Соборі, оскільки поза Собором це було неможливо. Судячи по тому, як це показувало телебачення, учасники цього молебня були жорстоко побиті співробітниками МВС, адже навіть Марія ДЕВІ Хрістос і Ю. Крівоногов були в крові.
Слідчий нарешті отримав хоч якусь зачіпку для розслідування сьогодення справи.
В цілому нам слід врахувати, сам стиль складеного обвинувального висновку свідчить про звинувачувальний ухил його укладача. Відношення пана Шокина до підслідних і його "об'єктивності" в достатній мірі характеризується тим, що впродовж всього Висновку при згадці про "Велике Біле Братерство" він додає слова "незареєстрована релігійна община "Велике Біле Братство"", а, щонайменше, в 3-х випадках він прямо пише: ".избрали його для проведення незареєстрованою і тому незаконною релігійною общиною "Велике Біле Братерство" молебня.".
Невже пан Шокин не знав, що, згідно українському законодавству, релігійні общини зовсім не зобов'язані реєструватися. Вони мають право реєструватися для отримання статусу юридичної особи, але не зобов'язані згідно ч. 3 статті 1 Закону про "О об'єднаннях громадян", а частина 3 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації" від 23.04.1991г. свідчить: "Повідомлення державних органів про створення релігійної общини не є обов'язковим."
Сумніваємося, щоб пан Шокин не знав цього положення, - інакше він додав би ще і звинувачення по ст. 187(, але приведені вище згадки про те, що релігійна община була незареєстрованою і навіть твердження про її незаконність з цієї причини були їм внесені на закінчення простої для нагнітання обстановки навколо Білого Братерства, що він продовжує робити аж до сьогодення, ширивши чутки про каністри з бензином, про спробу самоспалення. Чому ж Шокин не включив ці пункти в Обвинувальний Висновок? Адже він знає, в усякому разі, як заступник Генпрокуратури він зобов'язаний знати, що не має права поширювати недостовірні відомості, висувати не підтверджені в суді звинувачення.
Це кримінальна справа була розглянута Судовою колегією по кримінальних справах Київського міськсуду м. Києва у складі Головуючого судді - пані Боголюбськой л.Б., суддів Кузьміна Н.Л і Вовченко в.Н. за участю прокурорів Слободенюка і Мулюн а.Л.
По епізоду захоплення державної споруди Софійського Собору Ст.187 (5) "Захоплення державних або суспільних будівель або споруд".
Суд