У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


близько 50 %. В Україні ж ця частка не перевищує 7 %. Наведене свідчить, що структуру енергокомплексу України необхідно змінювати, збільшуючи частку ТЕЦ, а також інших заходів децентралізації електроенергетики, а тому будівництво електростанцій великої потужності має бути припиненим. Це стосується і АЕС, де ККД використання вилученої в реакторах енергії нижчий, ніж на конденсаційних ТЕС. Для реалізації цього напряму структурної перебудови енергокомплексу можна передбачати модернізацію (реконструкцію) відносно невеликих ТЕС на ТЕЦ там, де це можливо, а також застосування когенераційних надбудов на котельних, а також в енергомістких технологічних процесах різних виробництв, зокрема металургійних, хімічних, виробництва будівельних матеріалів і конструкцій. Переваги комунальної і децентралізованої енергетики окрім наведених вище полягають ще й у тому, що на спорудження енергооб`єктів потрібні менші капітальні вкладення. Дуже важливо, що вони менші не тільки в абсолютних одиницях,а й у відносних. Оптимальне співвідношення часток централізованої і комунальної (децентралізованої) енергетики має визначатись на підставі аналізу поточних техніко-економічних показників роботи енергооб`єктів і, зрозуміло, що воно не буде стабільним в часі. Особливої уваги потребує при цьому питання розміщення об`єктів комунальної і децентралізованої енергетики. У цьому випадку необхідно враховувати, що найбільші втрати виробленої електроенергії мають цілі регіони, віддалені від ДРЕС та АЕС на значні відстані (Крим, Одеська, Рівненська, Волинська, Житомирська області, південні частини Херсонської, Запорізької та Донецької областей), а на всій території України це переважно села, до яких прокладені ЛЕП відносно невисокої напруги (6 кВ, 10 кВ). За розрахунками фахівців США передача електроенергії напругою 11 кВ на відстань більше 5 км за діючих тарифів є збитковою через високі питомі і абсолютні втрати електроенергії. Із цього напрошується висновок, що для сіл та інших віддалених енергоспоживачів ефективне вирішення проблеми енергозабезпечення також вимагає створення власних електрогенеруючих об`єктів. У цьому випадку, маючи на увазі охопленість національною енергосистемою 97 % території України, можна вважати доцільним, щоб власні електрогенеруючі потужності були під`єднані до мережі і розраховані на покриття лише пікового навантаження, коли втрати енергії в мережі найбільші. Окрім поступового нарощування власних генеруючих потужностей, це дозволить "акумулювати" в електромережі оперативні надлишки генерованої енергії. Дані Світової енергетичної конференції щодо ресурсів енергоносіїв свідчать, що для забезпечення сучасних потреб в паливі та енергоносіях їх достатньо на такі терміни: нафта - 30 років; природний газ - 50-60 років; вугілля - 500-600 років; пального для АЕС на повільних (теплових) нейтронах - близько 11-25 років (за деякими даними 120 років), на швидких - 800-1000 років. Якщо врахувати незамкнутість паливно-ядерного циклу в Україні та небезпечність АЕС, а особливо на швидких нейтронах, яких Україна ще не має і невідомо, коли зможе розробити та впровадити, то найперспективнішим із освоєних енергоносіїв в енергетиці на майбутнє можна визначати лише вугілля. Навіть якби ми змогли найближчим часом вирішити проблеми поставок нафти та газу з інших, окрім Росії, країн, то й тоді з огляду на швидку вичерпність цих носіїв стратегію розвитку енергетики на довготривалу перспективу необхідно пов`язувати насамперед з вугіллям, якого в Україні є достатньо для забезпечення цих потреб, але структура вугледобування та техніка його використання в енергетиці потребує корінної модернізації. Особливої уваги потребує вирішення проблем запобігання забрудненню довкілля сірчаним ангідридом, оксидами азоту, пилом, що досить успішно вирішено в промислових країнах світу. З огляду на останнє необхідно використати їх досвід, а також знайти в нинішній скруті шляхи залучення іноземних інвесторів до модернізації паливно-енергетичного комплексу, пов`язаного з видобуванням та використання вугілля.

Висновок:

Електроенергетика є складовою ПЕКу і відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни. Включає в себе:

Електростанції

Теплоелектроцентралі

Електромереж не господарство

Провідне місце в електроенергетиці належить ТЕС. Вони дають до 60% всієї виробленої електроенергії. Перші ТЕС були побудовані наприкінці XIX ст. Існує декілька видів теплоелектростанцій(паротурбінні, газотурбінні, дизельні, паро-газові), які використовують різні види палива (вугілля, газ, мазут тощо.). Тес розміщуються поблизу паливних баз, а також поблизу споживача(великі промислові райони та міські агломерації). При розміщенні ТЕС обов’язково треба враховувати і екологічний фактор. Найбільші дають не тільки електроенергію, а й тепло(ТЕЦ). З 60-70 років XX ст. швидкими темпами розвивається атомна енергетика. Велике значення вона має для країн з обмеженими енергоресурсами.

Обсяги встановлених енергогенеруючих потужностей та обсяги виробництва електричної енергії свідчать про можливість України повністю задовольнити внутрішній попит на електричну енергію та здійснювати її експорт. Однак вже найближче майбутнє вимагатиме значних коштів для оновлення обладнання, продовження ресурсу ТЕС, ГЕС і АЕС, організації маневрових потужностей. Однак в електроенергетиці не створено умов щодо стимулювання інвестиційних процесів, у т. ч. для залучення недержавних джерел фінансування.

Будь-яке природне паливо має у своєму складі домішки сірки, які з’єднуючись із парами води в атмосфері мають домішки сірки. При його спалюванні на ТЕС у повітря надходять оксиди сірки, які з’єднуючись із парами в атмосфері, утворюють сірчану кислоту. Тому райони скупчення ТЕС мають великий ризик «кислотних дощів».

ГЕС змінюють режим річок, на яких збудовані. На рівнинних річках для створення перепаду висот потрібна загата, вище від якої утворюється водосховище, води.

АЕС небезпечні. Про це свідчить аварія на Чорнобильській АЕС. Але при нормальному режимі роботи це досить чистий вид енергії. Проте існує проблема захоронення радіоактивних відходів після використання ядерного палива.

Нині Україна практично монопольне залежить від російських поставок ядерного палива на АЕС. Зважаючи на значні запаси в Україні уранової руди та цирконію, а також наявність виробничого та кадрового потенціалу,

Основною

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8