Для реалізації намічених цілей має бути забезпечена чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб’єктів господарювання.

На жаль лише деякі підприємства України можуть і хочуть робити кроки вперед. Так в даний момент реалізуються два проекти із залученням іноземних інвестицій: проекти реабілітації Зміївської ТЕС та Старобешівської ТЕС. Також н асьогоднішній день реалізуються декілька проектів реабілітації діючих та будівництва нових електростанцій: проект реабілітації ГЕС та управління в системі, який підтримується позикою Світового банку в обсязі 114 млн. і передбачає реабілітацію 8 ГЕС Дніпрповського каскаду. Провадиться будівництво нових ядерних енергоблоків – №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС. Готовність цих енергоблоків 90%. І незважаючи на це вартість проекту завершення будівництва становить близько $1,5млрд.

Залучення інвесторів сприяло б і підвищенню ефективності виробництв, оскільки ті напевно б принесли досвід роботи в ринкових умовах, якого не мають наші керівники. Ну і звичайно це дало б значну фінансову підтримку.

Вже, як відомо, приватизовано 6 з 27 Обленерго і це приносить свої плоди. Вже те, що за рахунок цього було поповнено бюджет, мало значну віддачу. Хоча тут думки розділяються чи пішла приватизація Обленерго на користь державі чи ні.

Необхідні ресурси та умови

Необхідними ресурсами та умовами для впровадження запропонованих пропозицій і розвитку галузі електроенергетики в цілому можна вважати:

Створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення коштів, які підуть на розвиток галузі;

Контроль за галуззю з боку антимонопольного комітету, адже виробництво електроенергії є природною монополією;

Забезпечення розв’язання екологічних проблем;

Забезпечення вчасних розрахунків за вже спожиту енергію;

Фінансування енергетики, як через безпосереднє фінансування, так і шляхом акумуляції ресурсів та коштів;

Створення належної правової бази;

Розвиток зовнішньо-економічних зв’язків. Забезпечення виходу України на світовий енергетичний ринок.

Висновки

Незадовільний фінансовий стан підприємств є сьогодні основним фактором, що заважає стабілізації роботи галузі. Галузь на сьогоднішній день неспроможна самостійно вийти з кризового стану. З цією метою слід ініціювати заходи по формуванню такої політики в податковій, бюджетній, фінансово-кредитній, антимонопольній, амортизаційній сферах, яка б забезпечила прискорений розвитокелектроенергетичної галузі.

Здійснення реформ в електроенергетиці слід розпочинати лише тоді, коли є впевненість у тому, що нова система взаємин дозволить досягти значних переваг, порівняно з наявною.

Реформи в електроенергетиці — складний і надзвичайно делікатний процес, який потребує уважного, кваліфікованого підходу, великих фінансових та інтелектуальних вкладень протягом усього періоду реформування.

Електроенергетика — інфраструктурна галузь, і від того, як вона функціонуватиме, залежать не лише економічні показники, від цього залежить життя і здоров’я населення країни, можливості суспільства нормально жити та працювати.

Останнім часом зроблено досить багато для реформування галузі електроенергетики. Деякі заходи вже дали свої результати, а деякі – ще ні. Тому перед державою стоїть ще ціла низка проблем, які вона має вирішувати як самостійно, так і з залученням неурядових організацій.

Література:

С.Мурга. Еволюція розрахунків в електроенергетиці України. // Економіст, 2000, №10.

Д.Толмачов. Роль і перспектива окремих енергоносіїв в Україні. // Економіст, 2000, №7-8.

Б.Коробко. Концепція стратегії довгострокового розвитку паливно-енергетичного комплексу України.

В.Княжанський. Ціна протистояння поки що 6,7 мільярда гривень комунальних боргів. Хто заплатить?. // День, № 186, (13.10.2001).

В.Лір. Енергетична ефективність економіки України. // Економіст, 2000, №9.

Динаміка виробництва найважливіших видів промислової продукції. // Економіст, 2001, №10.