РАДІОРЕКЛАМA

Введення

Умови ринкової економіки викликали форсований розвиток реклами як соціального інституту й області професійної діяльності сотень тисяч людей у нашій країні. З дилетантської торгової пропозиції реклама перетворюється у витончений механізм впливу на споживача. Багато фахівців у 1995-1996 роках проголосили остаточну перемогу в боротьбі за визнання реклами як інструмента ринку. У цілому з цим можна погодитися, але, як це ні парадоксально, зміни відбулися скоріше у свідомості рекламодавця, чим у свідомості рекламістів, багато хто з який продовжують працювати на рівні інтуїції.

При достатній кількості перекладної і вітчизняної літератури по рекламі відчувається гострий дефіцит ефективних ідей і нових рішень у всіх галузях рекламної діяльності. Посібники і посібники частіше розглядають рекламу взагалі, а не окремі її види. Справедливості заради слід зазначити, що теоретичні і практичні дослідження все-таки не обійшли стороною візуальну рекламу. Зокрема, усе велику популярність і теоретичну обґрунтованість у нашій країні завойовує зовнішня реклама: щити, тумби, електронні табло і т.д.

У цій ситуації радиореклама залишилася аутсайдером. Видимо, загальновизнані переваги радиорекламного повідомлення (див. стор.5-6) служать самодостатнім аргументом її використання, і ні замовники, ні виконавці не бачать особливої необхідності в підвищенні ефективності радиорекламы. Тим часом радиоспоты, здебільшого, одноманітні і схематичні, отже, малоефективні. Деякі працівники рекламних відділів петербурзьких радиостанций прямо говорять про кризу радиорекламы. Це спричиняє фінансові труднощі в більшості радіокомпаній.

Вищезгадана криза радиорекламы змушує керівників відповідних відділів активно шукати нові творчі рішення. Але при твердій корпоративності рекламного бізнесу до цього пошуку залучаються всі ті ж фахівці, діяльність яких і привела до такого положення речей. Замкнуте коло обумовлене, на мій погляд, відсутністю базових знань психології впливу й аудиовосприятия, при наявності добротного практичного досвіду в російських рекламістів.

У даній курсовій роботі розглядаються деякі аксіоми створення ефективного радиосообщения на основі досвіду російських і західних дослідників. Ці аксіоми часом забуваються творцями чи реклами ж, навпаки, використовуються в чистому виді. І в тім і в іншому випадку спостерігається конфлікт між ефективністю і творчістю в радиорекламе. Як правило, щось одне переважує, у результаті радиоспот у цілому утрачає свою привабливість. Не поглиблюючи в проблему творчості, розглянемо більш докладно проблему ефективності радиорекламы.

Соціально-економічні і фізіологічні

особливості сприйняття радіореклами

Радиореклама, за даними англійських соціологів, по запоминаемости ненабагато відстає від телевізійної.

Запам'ятали і змогли відтворитиСпосіб сприйняття звуковий образотворчий аудіовізуальний відразу 70 % 72 % 86 %через три дні 10 % 20 % 60 %Дані американських дослідників також підтверджують високу ефективність радиорекламы. Рекламні доходи радіо США перевищують 9 млрд. доларів, причому велика їхня частина приходиться на місцеву рекламу. Радіо охоплює такі категорії людей, до яких не доходить ТВ і преса, наприклад, автомобілістів і відпочиваючих на природі, третина всіх передач середньостатистичний американець слухає поза будинком. Мобільність, гнучкість і дешевину радіо високо цінують рекламодавці. Ефективність хвилинного радиоспота складає приблизно 75 відсотків ефективності стандартного 30-секундного телеролика. Притім, що ціна радиорекламы в 5-6 разів менше ціни на рекламу телевізійну.

Відповідно до американських поглядів, сучасне "посттелевизионное" радіо адресується слухачам, в основному зайнятим іншими видами діяльності. Воно претендує на залишок уваги активної людини, утворити тло його чи роботи відпочинку. Але саме тому, що воно розраховано на неуважну людину, вважають американські теоретики і практики реклами, що фігурують у ньому повідомлення повинні бути цікавіше, изобретательнее, изощреннее, чим колись, у "золоте століття" радіо.

У нашій країні систематичне проведення рекламних передач почалося після 1960 року з утворенням спеціалізованих організацій у складі Минторга СРСР. ( У США перше рекламне радиосообщение вийшло в ефір 22 серпня 1922 року, через два роки після появи регулярних радіопередач, і коштувало 50 доларів).

Э.П. Стоянова називає наступні переваги радіорекламы:

- поширеність

- оперативність

- селективность

- камерність, тобто можливість звертатися до адресата в домашній обстановці і тим самим створювати атмосферу довіри.

Приблизно ті ж риси знаходять у радиорекламе і західні фахівці.

Існують результати лабораторних досліджень, що свідчать про те, що люди краще запам'ятовують список слів, пред'явлений їм на слух, скажемо, прочитаний чи записаний на плівку і відтворений, чим той, котрий вони бачать у зображенні, наприклад, на фотослайді.

Дослідження, проведені в Північно-Західному університеті, показують, що людей легше переконати в достоїнствах нового товару, якщо робити це словами. Він їм подобається більше, і вони готові більше купувати його, ніж у випадках, коли словесні звертання супроводжуються картинками. Схоже, що нічим іншим не підкріплене словесне повідомлення здатне створювати в людей набагато більш сильне позитивне почуття до товару.

Цей ефект обумовлений фізіологічними особливостями сприйняття. Вухо реагує швидше, ніж око. Кількаразові перевірки показують, що мозок здатний сприйняти вимовлене слово за 140 миллисекунд, а на розуміння друкованого слова потрібно 180 миллисекунд. Психологи думають, що різниця в 40 миллисекунд витрачається мозком на те, щоб перевести зорове зображення в слуховое, що мозок може сприйняти.

Ми не тільки чуємо швидше, ніж бачимо; наше слуховое сприйняття триває довше, ніж зорове. Зоровий образ - чи картина друковані слова - загасає менш, ніж за 1 секунду, якщо наш мозок не починає спеціальних зусиль для запам'ятовування суті побаченого. Слуховое ж сприйняття триває в 45 разів довше.

Отже, слухати повідомлення - більш ефективне, чим читати. По-перше, вимовлене слово довше зберігається в мозку, дозволяючи краще стежити за думкою. По-друге, тембр людського голосу повідомляє словам емоційність, недосяжну ніяким зображенням.

До недоліків радиорекламы можна віднести обмеженість елементів впливу на слухача