РЕФЕРАТ

на тему:

Реклама в ЗМІ

План

Вступ…………………………………………………………………..3

Розділ І. Загальна характеристика ЗМІ з точки зору реклами……………………………………………4

Розділ ІІ. Моральні принципи реклами……………7

Розділ ІІІ. Стилістика реклами на конкретних прикладах…………………………………………………………….12

Висновки…………………………………………………………….19

Список використаної літератури……………………20

Вступ

У сучасний період розвитку українського суспільства успішне вирішення політичних, економічних і соціальних завдань все більше залежить від дії такого суб'єктивного чинника як соціальна активність особистості. Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль газет, журналів, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхнє бурхливе зростання, поширеність і активність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротші терміни досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми їх функціонування і розвитку, ефективність впливу на аудиторію.

Сучасні ЗМІ неможливо собі уявити без реклами, яка необхідна їм для вирішення різних завдань – інформаційних, соціальних, іміджових, але, перш за все, економічних, бо реклама є суттєвою фінансовою підпиткою засобів масової інформації.

Так що ж таке реклама в нинішньому, сучасному розумінні? Реклама – це оголошення в різних ЗМІ за плату або по бартеру. Автор оголошення завжди відомий і він намагається переконати споживача у відмінних якостях свого товару, послуги або вихвалити свою фірму чи некомерційну організацію в цілому.

Основні проблеми, які стосуються місця і ролі реклами в сучасних засобах масової інформації ми розглянемо в цій роботі.

Розділ І. Загальна характеристика ЗМІ з точки зору реклами

Сучасні ЗМІ – газети, журнали, телебачення, радіо – пропонують різноманітні можливості для реклами. Потужним засобом реклами є газетна або журнальна публікація. Її переваги полягають у своєчасності, широкому охопленні ринку. Однак газетна реклама відрізняється від журнальної більш високою оперативністю. Газетній рекламі, крім того, властиві великі, у порівнянні з журнальною, можливості проникнення в усі соціальні групи населення. Журнальній рекламі властиво відносно велика тривалість функціонування, більш високі технічні можливості репродуціювання і використання кольорового друку. Але журнальна реклама відрізняється від газетної більш високими витратами праці і часу на підготовку.

Відмінною рисою радіореклами є використання живої мови. При підготовці реклами на радіо прагнуть того, щоб текст був стислим і обгрунтованим, складеним у дотепній формі. Фрази повинні бути короткими і містити не більше однієї думки. Важливо заволодіти увагою слухачів уже на початку звернення. Велике значення в радіорекламі має музика. Добре підібрана, вона допомагає сприйняттю тексту. Але, у той же час, не можна припускати, щоб музичний супровід, акустичні ефекти відривали радіо- або телеглядача від суті оголошення.

Важливим видом рекламних засобів є кіно- і відеореклама (телереклама), що має величезний психологічний вплив: зображення, звук, колір, театральна дія й умови, коли глядач нічим не відволікається від екрану. Однак недоліками телереклами є дещо низька оперативність при високій вартості виготовлення і демонстрації, тому телерекламу доцільно використовувати у великих рекламних кампаніях тривалої дії.

Таблиця 1.

Сили і слабкості різних видів ЗМІ

Види ЗМІ | Чинники, що впливають на тарифи |

Переваги |

Недоліки

Газети | Знижки за об’єм і частоту публікацій. Число кольорів, місце розташування, тираж. | Майже всі читають газети. Висока виборність, тому що різні газети читаються різними соціально-економічними і географічними групами. Можливість оперативних і частих публікацій. | Коротке життя. Обмежені можливості друку.

Журнали | Вартість друку.

Тип аудиторії. Знижки за об'єми. Розмір оголошення. Місце розташування. Число кольорів. Тираж. | Висока виборність, гарна якість відтворення. Довге життя. Престижність. Читається без поспіху. | Великі фінансові витрати. Довготривалий процес підготовки до друку.

Радіо | Час ефіру. Розмір аудиторії. Тривалість оголошення знижки за розмір і частоту. | Висока мобільність. Дешевизна. Оперативно можна вносити коректування. Висока виборність. | Мало станцій, що діють на всю країну. Коротке життя. Загубило престиж.

Телебачення | Час ефіру. Тривалість ролика. Розмір аудиторії. Знижки за розміри і частоту показу. | Вихід на велику аудиторію. Низькі витрати на одного глядача. Високий престиж. Географічна і соціально –економічна селективність. | Високі фінансові витрати. Коротке життя. Розмір аудиторії не гарантований. Можливість купити найпопулярніший час обмежена.

Цікаво, що в різних країнах розподіл рекламного бюджету між ЗМІ здійснюється по-різному:

Таблиця 2.

Розподіл рекламного бюджету між ЗМІ у різних країнах

Країна | ТБ, % | Преса, % | Радіо, %

Норвегія

Франція

Іспанія

Швеція

Бельгія | 1,5

25

35

--

26 | 94,3

51

57,4

95,7

57 | 0,8

11

8,4

--

1

Важливу роль тут грають традиції і звички того або іншого народу. Норвежці, наприклад, проводять біля екрану телевізора набагато менше часу, ніж французи або іспанці. А в Скандинавії телереклама жорстко обмежена.

Розділ ІІ. Моральні принципи реклами

Вперше в 1937 році були сформульовані й опубліковані деякі правила поведінки виробників реклами, що відомі під назвою «Кодексу норм рекламної практики Міжнародної торговельної палати в Парижі». Наведемо фрагменти з деяких статей «Кодексу» у редакції 1987 року.

Основні принципи.

Стаття 1. Будь-яке рекламне послання зобов'язане бути юридично бездоганним, благопристойним, чесним і правдивим.

Будь-яке рекламне послання зобов'язане створюватися з почуттям відповідальності перед суспільством і відповідати принципам сумлінної конкуренції, звичайної в комерції.

Стаття 2. Рекламне звернення повинно бути таким, щоб не зловживати довірою покупця і не використовувати його недосвідченість або нестачу його знань.

Стаття 3. 1) Рекламне послання не повинно грати без вагомих підстав на почутті страху.

2) Рекламне звернення не повинно грати на марновірствах.

Очорніння.

Стаття 7. Рекламне послання не повинно очорняти ніяку фірму, промислову або комерційну діяльність або професію, а також ніякий товар, висловлюючи прямо або побічно презирство, глузування або що-небудь подібне.

Імітація.

Стаття 10. Рекламне послання не повинно імітувати загальну композицію, текст, слоган, зображення, музику,