А оскільки чи не найголовнішим ресурсом інформаційної епохи таки дійсно є час, швидкодія комп'ютерів та комп'ютерних мереж, то розбіжності у тлумаченні часу різних культур можуть стати досить істотними, адже час закладається у саму ідеологію інформаційного суспільства. Головним продуктом, який буде викинутий на модерний інформаційний ринок, стане не стільки інформація, якої і зараз достатньо, а саме інформація, подана за одиницю часу. Продаватиметься і споживатиметься швидкодія, швидкість подачі та обробки інформації, така істотна для людей юдео-християнського культурного кола, однак, чи перейматимуться цим люди інших культур? Чи ставлення до часу не відсуне їх на узбіччя інформаційної революції так, як вже відсунув на узбіччя революції індустріальної?

Стрибок інформаційної революції і буде тим ключем, який дозволить технічно у глобальній інформаційній мережі, мережі спілкування, забезпечити комфортну можливість існувати як інакший, відмінний. Зрештою, фахівці передбачають, що комп'ютеризація комунікативних систем вже до 2010 року зніме проблему перекладу і до 2015 року людині не потрібно буде знати мову партнера, щоб з ним розмовляти. Об'єктивною реальністю сьогодення є широке впровадження у сфери життєдіяльності особи, суспільства та держави сучасних інформаційних технологій, розгортання на їх основі локальних і глобальних інформаційних систем та мереж, призначених для прискорення обміну інформацією та доступу до різноманітних інформаційних ресурсів. Розглядаючи рівень розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій як один з критеріїв рівня розвитку держави та інструмент інтенсифікації всіх процесів у суспільстві, Україна, як і будь-яка інша країна, зацікавлена у розвитку інформаційної інфраструктури, в тому числі й шляхом використання у всіх сферах господарської діяльності можливостей, що надаються глобальними мережами передачі даних. Інтернет являє собою надзвичайно привабливий засіб комунікації, що може пояснити його безпрецедентний розвиток. Новітні засоби зв'язку дозволили об'єднати розрізнені комунікаційні системи у глобальну мережу. Завдяки цьому людина отримала можливість обмінюватися інформацією в межах всієї планети, не залежно від кордонів і відстаней. Саме Інтернет є однією з ознак переходу суспільства від індустріальної стадії розвитку до інформаційної. У зв'язку із цим виникла необхідність визначення стратегії розвитку української складової мережі Інтернет в Україні.

Останнім часом чимраз більшої популярності набирає поняття “global village” (всесвітнє село). Вживаючи цей термін, ми водночас говоримо про інформаційне суспільство і зосереджуємо свою увагу на стрімкому розвитку сучасних комунікаційних технологій. Завдяки цим технологіям наша планета швидко стає отим невеличким селом, мешканці якого пов'язані всесвітньою павутиною Інтернету і ходять один до одного в гості, роблять покупки, відвідують наукові семінари, не полишаючи власної домівки. Саме на ролі мас-медіа у процесах глобалізації я б хотів зосередити увагу.

Говорячи про вплив медіа на світову політику, варто визначити аспекти цього впливу. По-перше, держава, точніше її політичні інститути, поступово втрачають контроль над змістом інформаційних повідомлень. По-друге, медіа отримують чимраз більше можливостей впливати на громадську думку, мобілізувати її, висвітлюючи глобальні конфлікти у той чи інший спосіб. По-третє, розвиток новітніх комунікаційних технологій і реальні диспропорції між розвиненими та бідним країнами ставлять до ЗМІ нові вимоги, на які ті не завжди реагують адекватно. Усі згадані аспекти є важливими орієнтирами як для політиків, так і для мас-медіа.

ЛІТЕРАТУРА