Міжнародна інформаційна діяльність
Міжнародна інформаційна діяльність полягає в забезпеченні
громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій
офіційною документованою або публічно оголошуваною інформацією про зовнішньополітичну діяльність України, про події та явища в інших країнах, а також у цілеспрямованому поширенні за межами України державними органами і об'єднаннями громадян, засобами масової інформації та громадянами всебічної інформації про Україну.
Громадяни України мають право на вільний і безперешкодний
доступ до інформації через зарубіжні джерела, включаючи пряме
телевізійне мовлення, радіомовлення і пресу.
Правове становище і професійна діяльність акредитованих в
Україні іноземних кореспондентів та інших представників іноземних засобів масової інформації, а також інформаційна діяльність дипломатичних, консульських та інших офіційних представників зарубіжних держав в Україні регулюються законодавством України, відповідними міжнародними договорами, укладеними Україною.
Створення і діяльність спільних організацій в галузі інформації за участю вітчизняних та іноземних юридичних осіб і громадян регулюються законодавством України.
Якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, які містяться в законодавстві України, що регулює відносини в галузі інформації, то застосовуються норми міжнародного договору, укладеного Україною.
Стаття 51. Міжнародні договори
Міжнародне співробітництво в галузі інформації з питань, що
становлять взаємний інтерес, здійснюється на основі міжнародних договорів, укладених Україною та юридичними особами, які займаються інформаційною діяльністю.
Державні органи та інші юридичні особи, які займаються
інформаційною діяльністю, можуть безпосередньо здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність у власних інтересах, а також в
інтересах індивідуальних і колективних споживачів, яких вони
обслуговують і яким гарантують одержання зарубіжної інформації.
Стаття 52. Експорт та імпорт інформаційної продукції
(послуг)
Експорт та імпорт інформаційної продукції (послуг) здійснюється згідно з законодавством України про
зовнішньоекономічну діяльність.
Стаття 53. Інформаційний суверенітет
Основою інформаційного суверенітету України є національні
інформаційні ресурси.
До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй
інформація, незалежно від змісту, форм, часу і місця створення.
Україна самостійно формує інформаційні ресурси на своїй
території і вільно розпоряджається ними, за винятком
випадків, передбачених законами і міжнародними договорами.
Стаття 54. Гарантії інформаційного суверенітету України
Інформаційний суверенітет України забезпечується:
виключним правом власності України на інформаційні ресурси, що формуються за рахунок коштів державного бюджету;
створенням національних систем інформації;
встановленням режиму доступу інших держав до інформаційних ресурсів України;
використанням інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами.
Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти (Ua)
02.12.2006 г.
Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.
Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.
Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.
Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.
Мета ІАР пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень. Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.
Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.
Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.
Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.
Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:
· знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;
· у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;
· на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.
Функції ІАР:
· пізнавальна (гносеологічна);
· перетворююча.
Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб суб'єктів інформаційних відносин.
Інформаційні відносини - суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та захисту (охороні) інформації.
Суб'єкти інформаційних відносин:
громадяни;
іноземні громадяни;
особи без громадянства;
юридичні та не юридичні особи, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми;
іноземні юридичні та не юридичні особи, незалежно від їх форми власності та організаційно-правової форми
міжнародні організації;
держава.
Іноземні держави можуть бути суб'єктами інформаційних відносин у відповідності Закону на основі чинних міжнародних договорів.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про науково-технічну інформацію
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 33, ст.345 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3323-XII ( 3323-12 ) від 25.06.93, ВВР, 1993, N 33, ст.346 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181 )
Цей Закон визначає основи державної політики в галузі
науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в
інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу
країни. Метою Закону є створення в Україні правової бази для
одержання та використання науково-технічної інформації.
Законом регулюються правові і економічні відносини громадян,
юридичних осіб, держави, що виникають при створенні, одержанні,
використанні та поширенні науково-технічної інформації, а також
визначаються правові форми міжнародного співробітництва в цій
галузі.
Дія Закону поширюється на підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності, а також громадян, які мають право на
одержання, використання та поширення науково-технічної інформації.
Дія Закону не поширюється на інформацію, що містить державну та
іншу охоронювану законом таємницю.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
науково-технічна інформація - це документовані або публічно
оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення
науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної,
дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та
громадської діяльності;
науково-інформаційна діяльність - це сукупність дій,
спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і
держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні,
аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і
поширенні;
інформаційні ресурси науково-технічної інформації - це
систематизоване