собою відповідальність згідно з чинним
законодавством.
Р о з д і л VI
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 20. Міжнародна інформаційна діяльність
Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної
інформації та міжнародна інформаційна діяльність регулюються
згідно з чинним законодавством.
Стаття 21. Міждержавний обмін науково-технічною
інформацією
1. Міждержавний обмін науково-технічною інформацією
здійснюється відповідно до угод, підписаних Україною.
2. Держава забезпечує відкритий і рівноправний доступ своїх
громадян і громадян держав - партнерів за угодами до інформаційних
ресурсів спільного користування.
3. Уряд України визначає національний інформаційний центр,
який координує міждержавний обмін науково-технічною інформацією.
Стаття 22. Діяльність іноземних фізичних та юридичних осіб
в Україні у сфері науково-технічної інформації
Іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи без
громадянства можуть інвестувати розвиток сфери науково-технічної
інформації України відповідно до чинного законодавства.
Стаття 23. Забезпечення суверенітету України у сфері
науково-технічної інформації
Суверенітет України у сфері науково-технічної інформації
забезпечується:
організацією та державною підтримкою власних інформаційних
систем і наданням для них можливостей шукати, фіксувати,
отримувати, оброблювати і поширювати в інтересах суспільства
науково-технічну інформацію, вироблену в Україні або в інших
країнах світу;
встановленням власності держави на ресурси науково-технічної
інформації, що формуються за рахунок коштів бюджету;
створенням і розвитком національної системи науково-технічної
інформації;
організацією доступу інших держав до інформаційних ресурсів
України на основі укладання угод та договорів про їх спільне
використання, ліцензуванням і квотуванням науково-технічної
інформації, яка може бути використана за межами України для
виготовлення зброї, військової техніки, наукоємної продукції;
організацією належної системи охорони та зберігання
інформації.
Президент України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 25 червня 1993 року
N 3322-XII
ВСТУП
Аналізуючи останні дослідження у сфері міжнародних відносин, що
стосуються, зокрема, взаємодії головних акторів світової арени, можна
зробити висновок про відносне зменшення ролі держав у визначенні структури
та особливостей функціонування світового порядку. Це пов’язано з
прискоренням процесів глобалізації, що супроводжуються появою проблем,
розв’язати які на національному рівні неможливо. У таких умовах певною
мірою збільшується значення міжнародних об’єднань – міжнародних
організацій, які на основі об’єднання ресурсів та потужностей окремих
країн, утворюють інституцію нового якісного порядку, здатну оперативно
реагувати на процеси в світовому суспільстві. Така оперативність є тим
більш потрібною в умовах незнаної раніше динаміки цих процесів, яка
збільшує середовище невизначеності і ускладнює процес прийняття рішень, що
стосуються співтовариства в цілому.
Інформаційні технології в діяльності ООН
Сучасні технології неминуче гратимуть винятково важливу роль у
підготовці ООН до розв'язання проблем XXI ст. Швидкий прогрес в області
комунікаційно-інформаційних технологій зумовлює появу нових методів
компонування, передачі та використання інформації. Приєднуючись до тріади
традиційних засобів масової інформації (ЗМІ) - преси, радіо й телебачення,
- цей новий, четвертий, засіб привертає своїми перевагами: оперативністю,
скороченням витрат та можливостями прямого виходу на ширші аудиторії: такі,
як молодь і особи, що відповідають за формування політики. Хоча
інформаційна технологія усе ще знаходиться на ранніх етапах свого розвитку,
вона швидко стає незамінним інструментом комунікації між усіма країнами й
народами.
Департамент публічної інформації (ДПІ) ООН одним із перших скористався
можливостями, наданими інформаційними технологіями, у своїх пріоритетних
напрямах роботи. Життєво важлива інформація про діяльність ООН, глобальні
статистичні дані, тексти міжнародних договорів, резолюцій та інші
повідомлення для преси, поширення яких у свій час потребувало кількох годин
і навіть днів, тепер вільно доступні на сайтах ООН у Всесвітній
інформаційній мережі.
Використання інформаційних технологій обумовлює суттєву зміну
комунікаційної стратегії ООН та організаційних засад її внутрішнього
управління. Воно сприяє також встановленню тісного зв'язку між ООН та її
партнерами, включаючи уряди, засоби інформації й громадянське суспільство,
у справі зміцнення миру та взаєморозуміння між країнами світу.
Разом з тим, інформаційні технології все ще не стали загальнодоступними,
оскільки названі зміни дотепер відбувалися, головним чином, в окремих,
найрозвиненіших регіонах. Завданням міжнародного співтовариства є
забезпечення вільного доступу до будь-якої інформації, всебічне сприяння
тому, щоб перевагами нових інформаційних технологій могло скористатися
якомога більше країн.
Ефективна інформаційна діяльність не може здійснюватися без приділення
першочергової уваги розвиткові технічного забезпечення та використанню
новітніх технологій. З огляду на це в багатьох своїх резолюціях Генеральна
Асамблея ООН пропонувала ДПІ в контексті своєї ролі, а також завдань
функціонування та методів роботи, впроваджувати сучасні технології для
збирання, підготовки, збереження та поширення інформаційних матеріалів.
Ще в 1989 р. ДПІ розпочав здійснення широкої програми модернізації
своїх засобів зв'язку, насамперед електронних, із усіма регіонами світу, а
також створення мережі поширення інформації. Значно розширився обмін
інформацією між центральними установами та відділеннями на місцях, що
дозволило регіональним центрам швидко поширювати нову інформацію в тих
районах, які вони обслуговують.
Здійснюються заходи щодо розширення співробітництва з неурядовою
організацією "Global Education Motivators" для поширення інформаційних
матеріалів ООН через різні комп'ютерні мережі, обміну даними з
використанням Інформаційної служби ООН (ЮНІСЕР).
В 1989 р. були запроваджені у дію програми , до яких були введені
списки осіб, які підтримують зв’язок з ДПІ, а також інформація про рух і
поширення інформаційних матеріалів.
У 1992 р. Департамент почав застосовувати для зав'язку з інфор-
маційними центрами та іншими периферійними відділеннями ООН нову цілком
комп'ютеризовану систему. Вихідні матеріали за профілем суспільної
інформації обробляються тепер за допомогою комп'ютерної програми, що
забезпечує їх автоматичне поширення електронною поштою, телексом чи
телефаксом.
До середини 1994 р. було комп'ютеризовано понад 60 інформаційних
центрів ООН. Упродовж 1992 р. доступ до електронної пошти одержали
інформаційні центри ООН у