глобального інформаційного суспільства, яке гарантувало б загальний широкий

доступ до інформації, вираження волі та рівну участь для всіх.

Залучення світу, що розвивається, до користування плодами революції в

області інформаційних технологій є важким завданням. Основні труднощі - у

трьох ключових областях: комунікації, потенціалу та змісту.

Інформаційні технології мають соціальну значущість тільки тоді, коли

вони легко доступні й дешеві. Отже, головним питанням є забезпечення

доступності інформаційних технологій для бідних. При належних механізмах

регулювання приватний сектор може ефективно забезпечувати доступ до

інформаційних технологій за прийнятними цінами у досить великих містах

світу, що розвивається. Однак у мало-населених сільських і віддалених

районах, через відносну бідність і велику вартість налагодження

комунікацій, не можна покладатися винятково на ринкові важелі. Якщо

забезпечення загального доступу до інформаційних технологій є

довгостроковою метою, то найближчим завданням стосовно країн, що

розвиваються, має бути встановлення комунікацій не між окремими людьми, а

між громадами.

Іншим важливим аспектом є потенціал. Технічна грамотність є обов'язковою

умовою, але треба виходити з того, що при навчанні не можна перестрибувати

через етапи. Традиційна грамотність, оволодіння загальною базовою освітою,

як і раніше, залишається передумовою розвитку. Тим самим, необхідним є

створення при ООН установи, яка б займалася навчанням різних груп населення

певних країн навичкам застосування інформаційної техніки.

Основа процвітання кожної нації в XXI ст. - знання й освіта, і особливо

це стосується країн, що розвиваються. У сучасному світі основна задача -

знайти розв'язок наболілих проблем освіти, тому що нині освіта більш ніж

коли-небудь необхідна для прогресу націй. У багатьох країнах, що

розвиваються, рівень освіченості за останні піввіку значно зріс. Швидке

зниження рівня бідності в країнах Східної Азії багато в чому обумовлено

їхніми інвестиціями у сферу освіти, але країнам Африки, наприклад, треба ще

пройти довгий шлях. Через це на Всесвітньому форумі з питань освіти, що

відбувся в 2000 р. в Дакарі, було поставлене завдання зробити так, щоб до

2015 р. всі діти планети - і хлопчики, й дівчатка - мали можливість

одержати початкову освіту. Для того, щоб використовувати інформаційні

технології з максимальним ефектом, африканським університетам необхідно

надати фінансову й технічну підтримку. Дуже вчасним і важливим кроком є

намір чотирьох відомих американських організацій: корпорації Карнегі,

фондів Рокфеллера, Форда Макартура - здійснити інвестиції в 100 млн доларів

США у вищу освіту в африканських країнах для допомоги в розвитку

інфраструктури й у підготовці кадрів.

Для подолання "цифрового розриву" потрібний глобальний ініціативний

підхід і великі кошти. Тільки розвинені країни мають необхідні вплив,

ресурси й експертний досвід. І для виконання цього завдання мають бути

об'єднані зусилля всіх його учасників - ООН, донорів, приватного сектору,

громадських організацій та урядів, причому не в останню чергу - урядів

країн, що розвиваються.

Проблеми інформації у світі. Взаємозв’язок ПРК і КР

Інформація грає першорядну роль в міжнародних відносинах як засіб

комунікації між народами і як інструмент пізнання і розуміння між народами.

Ця роль інформації є тим більше важливою і вирішальною в сучасних

міжнародних відносинах, що міжнародне співтовариство розташовує в даний

час, завдяки новим відкриттям і значному прогресу техніки, дуже вчиненими і

дуже швидкими засобами комунікації, які роблять майже миттєвою передачу

інформації між різними районами земної кулі.

Проте слід зразу ж відзначити, що сучасна міжнародна система інформації

характеризується глибокою незбалансованістю між розвиненими країнами і

країнами що розвиваються. Ця незбалансованість характеризується тим фактом,

що розвинені країни тримають в своїх руках потік інформації від початку до

кінця. Це панування торкається всього комплексу міжнародної сучасної

системи комунікацій, тобто агентств друку, радіо і телебачення,

кінематографії, журналів, книг і багатотиражних ілюстрованих видань, банків

даних і рекламних агентств.

Ця незбалансованість, природно, спричинила за собою думку про

''глибокий перегляд сучасної міжнародної системи інформації і про

необхідність встановлення нового всесвітнього порядку в області інформації,

який, будучи одним з численних аспектів необхідної зміни положення в світі,

має на своїй основній меті надання допомоги проведенню інших реформ

встановленню нових міжнародних порядків, більш справедливих і більш

відповідаючих інтересам всього співтовариства людей.

Країни, що розвиваються, вимагаючи встановлення цього нового

всесвітнього порядку в області інформації, лише нагадують про права,

урочисто проголошених сучасним міжнародним співтовариством в таких важливих

текстах, як стаття 19 Загальної декларації прав людини, стаття 19

Міжнародних пактів про цивільні і політичні права і про економічні,

соціальні і культурні права, а також у відповідних резолюціях, прийнятих

Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Нації.

Право на комунікацію, в основі своїй пов'язане зі всією рештою прав,

торкається не тільки окремої особи, але також груп народів і суспільств, і

повинне знайти відповідне місце в міжнародному плані, у відносинах між

державами, народами, суспільствами і культурами. Крім того, право на

комунікацію повинне гарантувати не тільки право на отримання інформації,

але так само, як висновок з цього, право інформувати, доповнювати скорочену

інформацію і виправляти невірну інформацію.

Новий всесвітній порядок в області інформації вимагає загального

визнання, яке до теперішнього часу було обмеженим через насторожене

відношення породженого певними побоюваннями. Ці побоювання виникли у

зв'язку з перспективою змін, які можуть завдати збитку безпосереднім

інтересам. Саме засоби інформації повинні настроювати громадську думку на

користь змін, що проводяться на користь всього людства. Всюди повинна

одержати визнання думка про те, що сучасний порядок є лише змішенням різних

проявів безладдя і що у зв'язку з цим необхідно зміни.

В сучасному світі інформація характеризується істотними

незбалансованостями, що відображають загальну незбалансованість, яка робить

вплив на міжнародне співтовариство. Ці незбалансованості виявляються в

багатьох сферах і, зокрема, в політичній, юридичній і техніко-фінансовій

сферах.

Політичні аспекти незбалансування інформації

1. Пережитки колоніальної ери

Сучасна система інформації