валютний, екологіч-ний, медико-санітарний та інші види контролю, а також при виконанні завдань по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил (треба зазначити, що в українському національ-ному законодавстві не врегульоване питання щодо надання митним органам статусу правоохоронних, хоча фактично вони виконують подібні функції).
У деяких випадках охоронна функція митної політики от-римувала пріоритетне значення і становилася головним зав-данням держави в митній сфері. Це є характерним для так званих закритих суспільств, прикладами яких можуть бути се-редньовічна Японія, уряд якої намагався обмежити будь-який іноземний вплив, колишній СРСР з його монополією зовніш-ньої торгівлі (ст. 2. Митного кодексу СРСР 1928 р. головним завданням митних органів називала "фактичний контроль за виконанням постанов про державну монополію зовнішньої торгівлі"1), існуючі комуністичні режими на Кубі та в Північній Кореї.
Задля виконання державою своїх функцій в рамках митної політики існують певні засоби впливу на відповідну групу сус-пільних відносин, що входять до одного специфічного інституту держави, який визначається поняттям "митна справа". Вони класифікуються на дві великі групи — засоби тарифного та нетарифного регулювання (докладніше вони будуть розглянуті в наступних розділах). Подібні засоби державного впливу, в більшості випадків, реалізуються під час переміщення фізичними та юридичними особами товарів та транспортних засобів через митний кордон України; вони закріплюються відповідними нормами законодавства, носять загальнообов'язковий характер і забезпечуються примусовою силою держави. У процесі реалі-зації митної політики кожен з її засобів може реалізовувати не одну окрему функцію, а декілька, наприклад, сплата мита вико-нує і фіскальну і регулятивну функції; адміністративне стяг-нення за порушення митних правил у вигляді штрафу виступає в якості покарання щодо суб'єкта правопорушення та в якості компенсації державному бюджету платежів, що не були стяг-нені в результаті цього правопорушення. Таким чином, окремі засоби митної політики, об'єднуючись в специфічному держав-ному інституті під назвою "митна справа", кінцевою метою сво-го застосування мають реалізацію головної функції митної полі-тики України — захист національних інтересів та національ-ної безпеки.
1.3 Мито і єдиний митний тариф
Тарифне регулювання зовнішньоекономічних відносин здійснюється за допомогою Єдиного митного тарифу України — який являє собою система-тизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або виво-зяться за межі цієї території (ч. 1. ст. З Закону України "Про єдиний митний тариф"). Митний тариф складається з двох ос-новних елементів — товарної номенклатури та ставок мита. Подібна структура митного тарифу забезпечує ефективність та оперативність застосування митно-тарифного регулювання як по колу країн, так і по категоріях товарів, що імпортуються. Характерною ознакою товарної номенклатури є систематизація ставок мит у відповідності до диференційованого списку товарів, системність опису товарів та надання унікальності. В Україні діє Товарна Номенклатура Зовнішньоекономічної Діяльності (ТН ЗЕД), яка, так само, як і діючі сьогодні товарні номенклатури більшості країн Світу, побудована на основі Гар-монізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка являє собою Номенклатуру, що включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, застереження до розділів, груп і субпозицій, а та-кож Основні правила інтерпретації Гармонізованої системи. Гар-монізовану систему було прийнято в рамках Міжнародної кон-венції про гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку було підготовлено Радою Митного Співробітництва і підпи-сано в Брюсселі 14 червня 1983 р.1
Створення ГС є значним досягненням на шляху уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі, спрощення мит-них процедур і тим самим унеможливлення використання різних митних класифікацій товарів в якості нетарифного бар'єру.
Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності одним із важливих факторів економічної привабливості країни є стабільність його податкової та митної політики, що повинно виражатися в гарантіях незмінності ставок мит протягом пев-ного періоду. Це надає змогу ефективно планувати проведення довгострокових зовнішньоекономічних операцій і відповідно зменшує ризики при їх проведенні. Протягом останніх років українським урядом зроблено деякі кроки в цьому напрямі. Зокрема Постановою Кабінету Міністрів "Про порядок внесен-ня змін до ставок ввізного мита” передбачено, що рішення з питань внесення змін до ставок ввізного мита на товари (за винятком сільськогосподарської продукції, на яку встановлю-ються сезонні мита) приймаються Кабінетом Міністрів Украї-ни не частіше одного разу на півріччя, азі січня 2000 р. — один раз на рік. Проекти актів законодавства з питань митного коду для кож-ної товарної позиції. тарифного регулювання, зокрема щодо встановлення, зміни або скасування ставок мита, вносяться до Кабінету Міністрів Украї-ни після попереднього їх розгляду і схвалення Митно-тариф-ною радою України.
Загальні мита.
Іншим компонентом Митного тарифу є ставка мита. Стаття 6 Закону України "Про єдиний митний тариф" визначає: "Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України"
По способу нарахування існуючі в Україні мита можна класифікувати на три групи:
адвалерні мита, що нараховуються у відсотках до митної
вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
специфічні мита, що нараховуються у встановленому гро-шовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які
обкладаються митом;
комбіновані мита, що поєднують обидва ці види митного
обкладення.
Законом "Про єдиний митний тариф" (ст.ст. 8, 9) передба-чені ввізне та вивізне мита.
Ввізні мита стягуються при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться по вантажній митній декларації на митну територію України з метою вільного вико-ристання на цій території.
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.
Ставки ввізного мита є диференційованими.*
Преференційні ставки ввізного мита застосовуються до
товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять