ОХОРОНА ПРАЦІ В РИБНИЦТВІ

Охорона праці як система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямова-на на забезпечення безпеки, збереження здо-ров'я й працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці в рибництві — це комплекс заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників і підтримання оптимальної праце-здатності в умовах виробництва.

Техніка безпеки при експлуатації маломір-них суден і вилові риби у внутрішніх водоймах України. Для вилову риби у внутрішніх водой-мах рибницькі господарства та риболовецькі колгоспи використовують маломірні судна, які бувають самохідні та несамохідні, різних ти-порозмірів та з різними технічними характеристиками. Рибалки, які користуються ними для вилову риби та виконання інших біотехнічних процесів, повинні добре знати їх будову, властивості, правила експлуатації на воді. Кожне самохідне і несамохідне маломірне судно повинно бути технічно справним й за-безпеченим необхідним навігаційним та ава-рійно-рятувальним майном згідно з «Інструк-цією для комісії по огляду технічного стану, обладнання й забезпечення маломірних суден з двигуном внутрішнього згоряння потужністю до 50 к. с і вантажопідйомністю 5 т включно непіднаглядних інспекцій Річкового регістру», яка затверджена колишнім Головним управ-лінням рибного господарства внутрішніх во-дойм України в 1970 р. та погоджена з Держав-ною інспекцією безпеки мореплавання й пор-тового нагляду Азово-Чорноморського басейну в тому ж році. Кожне судно повинно мати акт про щорічну перевірку технічного стану.

Всіма плаваючими засобами безпосередньо розпоряджається завідуючий дільницею чи рибний майстер, які виконують роботи на да-ній дільниці, без їх дозволу користуватись плавзасобами заборонено. На всіх човнах та інших маломірних суднах на борту носової ча-стини ставлять їх інвентарний номер.

До керування маломірними самохідними суднами допускають осіб, які одержали відпо-відний інструктаж, пройшли курс спеціального навчання, здали іспити й мають спеціальне по-свідчення на право водіння маломірних суден та документ про проходження медичної комі-сії, а також вміють плавати і знають прийоми рятування потопаючого. Заборонено допускати до роботи осіб, які не вміють плавати, гребти, керувати човном, не знають способів рятуван-ня людей, а також неповнолітніх.

На всіх човнах повинні бути рятувальні, водовиливні і сигнальні пристосування (ряту-вальний круг чи жилет, весло, черпак, ліхтар, металевий ланцюг довжиною 20 м). Праців-ників, які займаються виловом риби, забезпе-чують похідними аптечками (вазелін, йод, марля, бинт, вата).

Перед виходом на відкриту воду для вило-ву риби начальник дільниці (бригадир) зобо-в'язаний: особисто перевірити технічний стан кожного судна і наявність на ньому необхідно-го навігаційного й аварійно-рятувального май-на; ознайомити рибалок з метеорологічним зведенням на період вилову; зареєструвати всі судна, які виходять на промисел, у «Журналі відходу суден», а після повернення їх з про-мислу — у «Журналі прибуття суден». При ви-ході на промисел ланкові, мотористи, бригади-ри повинні мати при собі необхідні документи (риболовецький квиток, посвідчення чи свідоц-тво на право керування маломірним судном). Маломірні судна повинні мати достатню види-мість вперед і можливість кругового огляду з місця судноводія. Величина зони спереду суд-на, яку не можна оглянути з місця судноводія, на експлуатаційній швидкості не повинна пе-ревищувати 15 м.

При навантажуванні і розвантажуванні вантажів плавзасоби добре закріплюють за кнехти причалу. Не слід концентрувати вантаж в одному місці і перевантажувати човен понад допустиму норму. Вантажопідйомність човна визначають шляхом завантаження його з та-ким розрахунком, щоб сухий борт у будь-якому місці був над водою в тиху погоду не, мен-ше 20 см. При перевезенні людей максимальну їх кількість для даного човна визначають, ви-ходячи з середньої маси однієї людини 80 кг.

З метою запобігання нещасним випадкам при посадці і висаджуванні люди повинні про-ходити на плавзасіб по грапно поодинці; пли-гати й виплигувати з плавзасобу, а також сі-дати на борт чи стояти під час руху човна не дозволяється. На стоянках і, особливо, на ходу в човнах та інших невеликих суднах перехо-дити людям з місця на місце не дозволяється. При особливій необхідності перехід роблять дуже обережно, не порушуючи рівноваги човна.

Човни повинні бути зроблені з міцного ма-теріалу й стійкими. Під час льодоходу і шуго-ходу роботи дозволяються лише на міцних ме-талевих човнах з двигунами. Судна, обладнані підвісними двигунами, повинні мати надійні кріплення двигуна на корпусі плавзасобу, а також страхуючий пристрій, крім того, мати справне дистанційне управління двигуном, якщо таке є. При запусканні підвісних двигу-нів для уникнення травмування рук і падіння за борт внаслідок ривка маховика в протилеж-ний бік не можна намотувати на руку кінець пускового шнура. При повороті моторного човна, який рухається, необхідно зменшити кількість обертів двигуна до половини від експлуатаційних, щоб уникнути його перевер-тання. На човнах не повинно бути будь-яких зачепів (цвяхів, які стирчать, гаків та ін.), що може спричинити стягнення рибалки у воду.

Риболовецькі судна й човни, як! працюють у нічний час на річках і стоять на берегових снастях або заводять невід чи сплавляються за течією з випущеною сіткою, піднімають на мачті при роботі біля правого берега два чер-воних, а при роботі біля лівого берега—два білих вертикально розташованих вогні, які видно по горизонту на 360°. Риболовецькі суд-на й човни, які виловлюють рибу у нічний час на озерах і водоймах, повинні мати один білий вогонь висотою не менше 1 м над палубою, ви-димість якого по горизонту повинна станови-ти 360°.

При прийнятті сигналу біди (небезпеки) з іншого судна чи човна команда повинна не-гайно припинити роботи, підійти й надати до-помогу, а також своєчасно сповістити про ви-падок керівництво рибгоспу чи риболовецького колгоспу. Якщо човен рятівника має малі га-барити, потерпілого на