Дослідження печер в Україні - спелеологи Тернопільської (кер. В. Радзієвський), Львівської (кер. М. Савчин) та інш�...

Контрольна робота - Дослідження печер в Україні

спелеологи Тернопільської (кер. В. Радзієвський), Львівської (кер. М. Савчин) та інших спелеосекцій. Загальними зусиллями тут відкриті та досліджені найбільші у світі лабіринти в гіпсах – печери Оптимістична (188 км), Озерна (111 км), Золушка (88 км), Млинки (24 км), Кришталева (22 км), Вертеба (7,8 км) та ін. Історія їх дослідження дуже цікава. В окремі роки вперед «виривалася» то одна, то інша печера, але, починаючи з 1978 р., печери Поділля зайняли перше місце в Європі за довжиною, випередивши славетну Хель-Лох (123,8 км).
   Серед спелеологів ще й зараз точаться суперечки про те, хто був першим у відкритті тієї чи іншої печери чи її ділянки. Завдяки колективній діяльності, талановитій завзятості (лише в Оптимістичну печеру львів'янами проведено понад 60 експедицій) Україна зараз має «контрольний пакет» усіх найбільших печер світу! Своє слово сказали й науковці. Вони розробили нову, артезіанську гіпотезу спелеогенезу, яка не тільки внесла повну ясність в особливості формування подільських печер, але й виявилась придатною до застосування на Одещині, у рівнинному та навіть гірському Криму. Автор її, талановитий науковець та спелеолог О. Клімчук, уже не один рік очолює створену ним Українську Асоціацію, яка зараз керує всією діяльністю спелеологів країни. До речі, саме О. Клімчук є офіційним представником України в Міжнародному Союзі Спелеологів, а Україна — єдина країна СНД, яка офіційно увійшла в цей Союз!
   На кінець 1996 р. в Поділлі відомо біля 100 карстових порожнин, відкритих або досліджених Тернопільською (43%), Чернівецькою (34%), Київською (9%), Івано-Франківською (5%), Львівською (4%) спелеосекціями та працівниками Комплексної карстової експедиції (5%). За довжиною вони розподіляються нерівномірно: 2 порожнини перевищують 100 км (Оптимістична, Озерна), 1–50 км (Золушка), 2–20 км (Млинки, Кришталева), 2–5 км (Вертеба, Славка). Ще 6 порожнин мають довжину більше 1 км, 35 — більше 100 м. Більш ніж 50 % відомих зараз печер Поділля мають довжину менше 100 м.
   Інші райони. Географія спелеологічних відкриттів в Україні в 1960-1990 рр. зазнала поширення. Цікаві печери з палеозоологічними знахідками відкриті в пісковитих вапняках Кременецьких гір (В. Радзієвський, К. Татаринов, Г. Бачинський), ціла низка невеликих, але цікавих печер відкрита в Товтрах (В. Радзієвський), в докембрійських кварцитах Криворізько-кременчуцького басейну (В. Натаров), в вапняках та гіпсах Донеччини (С. Верболоз, М. Кобелев, О. Клімчук, С. Парфенюк, О. Орлов), в неогенових вапняках межиріччя Дніпра – Дністра (І. Лобанов, Л. Суховей), понтичних вапняках під Одесою (К. Пронін, Л. Суховей), девонських конгломерато-брекчіях о. Зміїний (К. Пронін). Навіть у добре вивченому Криму на Керченському півостровів у 90-ті рр. вивчено кілька нових порожнин на г. Опук (Б. Вахрущев).
   Таким чином, 50-90 рр. ознаменовано цілою низкою географічних відкриттів. Взагалі, географія, традиційно – наука першовідкривачів та землепрохідців, зараз може розраховувати на нові відкриття лише у двох галузях — спелеології на суші та океанології в океані... На жаль, про спелеологічні відкриття досить мало сповіщають у пресі. Отже, роботи останніх десятиліть дали нові географічні об'єкти, за рангом аш трохи не нижчі, ніж відкриття на Землі нової вершини, вищої за Еверест...
   Сьогоднішній стан спелеології України характеризує таблиця.

Результати спелеологічних досліджень України в 1950-1990 рр.

розподіл найбільших, великих, значних порожнин)

Параметри | Карстові області | Разом

ГК | ЦК | ПБ | Д | ПА | РК | шт або м | %

Вміщуючі породи, шт

Вапняки | 144 | 3 | 3 | - | 4 | 2 | 156 | 75.3

Гіпси | - | - | 40 | 1 | - | - | 41 | 19.8

Пісковики | - | 5 | 3 | - | - | - | 8 | 3.9

Конгломерати | - | - | 1 | - | - | - | 1 | 0.5

Вапн.туфи | - | - | 1 | - | - | - | 1 | 0.5

Разом, шт | 144 | 8 | 48 | 1 | 4 | 2 | 207 | -

% | 69.5 | 3.9 | 23.1 | 0.5 | 2.0 | 1.0 | 100 | 100

Розміри порожнин, шт

Найбільші (Нб) | 2 | - | 7 | - | - | - | 9 | 4.3

Великі (В) | 48 | 2 | 10 | - | 3 | - | 63 | 30.4

Значні (Зн) | 94 | 6 | 31 | 1 | 1 | 2 | 135 | 65.3

Разом, шт | 144 | 8 | 48 | 1 | 4 | 2 | 207 | -

% | 69.5 | 3.9 | 23.1 | 0.5 | 2.0 | 1.0 | 100 | 100

Морфометрія

сумарна

довжина, м | Нб | 15560 | - | 442000 | - | - | - | 457560 | 86.7

В | 26439 | 1420 | 16927 | - | 3130 | - | 47916 | 9.1

Зн | 14664 | 1017 | 5560 | 215 | 480 | 266 | 22172 | 4.2

Всього, м | 56633 | 2437 | 464487 | 215 | 3160 | 266 | 527648 | -

% | - | 0.7 | 87.7 | 0.1 | 0.7 | 0.1 | 100 | 100

загальна

глибина, м | Нб | 752 | - | 130 | - | - | - | 882 | 7.0

В | 6432 | 106

Сторінки: 1 2 3 4 5