Проте коли конкретних винуватців пересортиці не встановлено, то сумові різниці розглядаються як нестача цінностей понад норму природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності.

Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

У Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та у постанові Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116, якою затверджено Порядок, не визначено, чи стосується цей Порядок підприємств усіх форм власності, чи лише - державних підприємств, а тому це питання підлягає додатковому роз'ясненню.

Визначення розмірів збитків

Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, які підлягають стягненню з винних осіб, регулюється Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. №116 (зі змінами та доповненнями) (див. стор. 65).

Цим Порядком передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей з урахуванням амортизації, але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х І інф + ПДВ + Азб] х 2, де:

Рз - розмір збитків (у грн);

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей;

А - амортизація (знос);

І інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір ПДВ (у грн);

Азб - розмір акцизного збору (у грн);

2 - коефіцієнт.

Вартість вузлів, деталей та напівфабрикатів, що виготовляються підприємством для внутрішньовиробничих потреб, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового, коньячного, соків спиртових визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість та із застосуванням коефіцієнта 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення бланків цінних паперів визначається виходячи з їх номінальної вартості із застосуванням коефіцієнта 5, а по бланках цінних паперів, на яких не зазначена номінальна вартість - за вартістю придбання із застосуванням коефіцієнта 50.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері, а збитки від розкрадання захищеного паперу обчислюються у п'ятитисячному розмірі від вартості захищеного паперу.

Із сум, стягнених відповідно до зазначеного вище Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.

По бухгалтерському обліку збитки від розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей відображаються з урахуванням п. 2.39, 4.25-4.30 Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.08.95 р. №139 (зі змінами та доповненнями).

Відображення збитків

Порядок відображення по податковому обліку збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, якщо винуватців не встановлено, в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР не визначено.

Проте податкові органи вважають, що збитки від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей не повинні включатися до валових витрат платника податку, оскільки статтею 5.2.1 закону передбачено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, лише пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Пунктом 1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.06.98 р. №124 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 03.07.98 р. за №417/2857, передбачено, якщо товарні запаси і матеріальні ресурси використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), то їхня балансова вартість вираховується з залишку товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок періоду, а це означає зменшення валових витрат на суму збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних цінностей.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР також не визначено порядок визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань у разі виявлення фактів розкрадання, нестачі або знищення матеріальних цінностей.

Проте виходячи з норми статті 7.4.1, якою встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва або обігу, сума податку на додану вартість, яка припадає на розмір збитків від розкрадання, нестачі та знищення матеріальних ресурсів, підлягає віднесенню на зменшення податкового кредиту.

З наведеного можна зробити висновок, що оскільки матеріальні ресурси у зв'язку з їх розкраданням, нестачею та знищенням використані на цілі, не пов'язані з виробництвом або продажем, то їх балансова вартість по податковому обліку виключається з валових витрат, а по бухгалтерському обліку відноситься на фінансові результати.

Основні завдання інвентаризації

виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

установлення лишку або