розповсюдження. Існує кілька видів парашута: стабілізуючі, гальмуючі, вантажні, рятувальні, військові, спортивні і т.д.
Круглі й овальні куполи зі спорту поступово витіснили куполи нового покоління. Це куполи типу "крило", що вперше з'явилося в 70-х роках, вони мають гарну маневреність і стійкістю. Сучасні парашути розвивають горизонтальну швидкість до 20 - 27 м/сек при вазі, усього трохи більше 5 кг, і площею до 16 квадратних метрів. Дані куполи не мають стабілізуючих парашутів і розраховані на більш досвідчених спортсменів. Але в будь-якому випадку приходитися з чогось починати. Тому в наших парашутних клубах досі можна зустріти круглі Д-5, Д-1-5у, півовальні і сильно порізані Т-4 і УТ-15.
Парашутна техніка розвивається в напрямку зменшення ваги, об’єма парашута і збільшенні маневреності, швидкості і надійності.
Україна намагається не відставати від інших країн. Але все частіше ми зустрічаємося з вітчизняними парашутами, що просто "перемальовані" із західних аналогів, з однією лише відмінністю: набагато гірша тканина купола, шви "лізуть" після декількох розкриттів і т.д. Яскравим прикладом такого парашута є "Радар".
Використана література.
1) Г. Т. Черненко "Гліб Євгенович Котельников".
2) Ф. А. Лушников "Брати Дороніни".
3) Генадій Черненко "Друге Покликання"
4) А. А. Войнов "Людина і Парашут".