Учень. Реакції бувають ендотермічні, ті, що відбуваються з вбиранням тепла, як у першому випадку, коли розчин замерзає. Так само є реакції екзотермічні, які відбуваються з виділенням тепла, як у другому випадку.

Багато уваги вивченню розчинів при М. В. Ломоносов. Він проводив дослідження залежності розчинності речовин від температури. Він перший встановив, що розчини мають нижчу температуру замерзання, ніж вода. Він дав молекулярно-кінетичне пояснення процесу розчинен-ня. Ломоносов вважав, що частинки розчиняємої речовини рівномірно розподіляються між частинками розчинника.

Ви знаєте, що молекули речовин знаходяться у безперервному русі. Цим пояснюється явище дифузії.

Учень. Дифузія — це поширення одних речовин в інших. (Проводиться дослід).

Покладемо у стакан з водою кристали перманга-нату калію. Через деякий час навколо вода забарвиться в рожевий колір. Невидимі частинки перманганату під впливом молекул води відірвались від кристалів і дифундували у воду. Дифузія відбувається повільно, але зрештою утворюється однорідний розчин. Густина розчину більша за густину води, тому він відривається від кристалів і струмочками падає вниз.

При постійній температурі такі розчини зберігаються і не відстоюються. Вони прозорі і можуть бути різного кольору. Такі розчини називають істинними.

Властивості розчинів залежать від розмірів частинок розчиняємої речовини. (Проводимо дослід).

Всиплемо у воду потовченої крейди, пе-ремішаємо і дамо відстоятися. Дрібні частинки осідають на дно, вода стає прозорою. Ця речовина практично не розчиняється у воді і утворює з нею суміш, яка складається з молекул води і частинок твердої речовини. До складу такої частинки входить велика кількість молекул. Суміш води з дрібними частинками твердої речовини називають сус-пензією.

Газ, бензин, різні олії практично не розчиняються у воді. В результаті збовтування з водою вони утворюють емульсії. Краплини цих речовин деякий час плавають у воді, а потім спливають на поверхню води. (Проводимо дослід).

Емульсія— розчин, в якому краплини будь-якої рідини розміщені між молекулами розчинника. При відстоюванні розділяються на складові частини. Таку властивість використовують для порівняння, наприклад: «До чистої води олія не пристане» (Людині з бездоганною поведінкою не загрожують плітки). Емульсія і суспензія — 2 різновиди зависі.

Колоїдні розчини займають проміжне місце між істинними розчинами і зависями. Вони містять такі маленькі частинки речовини, що рідина здається прозорою, хоч частинки являють собою не окремі молекули, а їх скупчення. Прикладом колоїдних роз-чинів може бути білок яйця, розчин желатину, крохмалю, столярного клею. Кров, цитоплазма живих

клітин є теж колоїдним розчином. Колоїдні частинки не осідають. Вони перебувають у постійному русі. Це перешкоджає їхньому осіданню.

Колоїдні розчини діляться на 2 групи — золь і гель. Гель утворюється з золя в результаті висихання. Відрізнити колоїдний і істинний розчин можна за допомогою сонячного проміння. (Демонстрація дослідів).

Учитель. Які розчини бувають, чим вони відрізняються ?

Учень. Колоїдні, істинні і зависі. Розрізняються розміром частинок розчиненої речовини і здатністю відстоюватись на складові частини.

Учень. Залежно від того, для яких потреб використовують воду, її певною мірою очищують. Величезне значення має очищення питної води. У водопровід надходить вода з річок та водосховищ. Річкова вода містить багато шкідливих домішок у вигляді решток життєдіяльності тварин і людини та мікроорганізми. Воду пропускають крізь сітки, які затримують великі предмети, потім відстоюють, фільтрують, хлорують для знищення мікроорганізмів. В деяких випадках використовують ультрафіолетове проміння.

Кринична вода не має завислих домішок. В ній майже не буває мікроорганізмів. Така вода містить у собі розчинні солі, корисні для людини. Жива криниченька (М. Сингаївський).

За селом у нас криничка

Не глибока не величка,

Клен шумить над нею листом,

В ній вода холодна чиста,

Йдуть із поля трудівниці,

Повертають до криниці.

Із відерцем ходить мати,

Чисту воду з неї брати,

Знають люди, як нап'єшся,

наче сили наберешся,

І говорять, то криниця,

У якій жива водиця.

Учень. Йдемо ми спокійного літнього дня полем, а пити так хочеться. Хоч би десь невеличке джерело, та вода холодненька. Припадемо ми до нього, п'ємо цілющу воду і набираємось сили. Такої невидимої сили надає людині чиста кринична вода. Майже у кожного є біля хати криниця. Кажуть «до доброї криниці стежка утоптана». Криниця (С. Луганський).

Край стежки у полі,

В дзвінку косовицю

В джерельці я викопав

Людям криницю

Зове перехожих:

Такої води,

Не пили у житті.

Прозора та чиста,

Як небо ясна,

Ще й квітками, травами

Пахне вона.

В ній райдуга стрічки

Свої полоскала,

І навіть, повірте,

Гарнішою стала.

Сюди прилітали

Ще й диво жар-птиці,

Пили, смакували

Водицею з криниці.

Скликає людей

Студениця-водиця

У сонячну днину

Водиці напиться.

Учитель. Хто знає, як шукати джерело, його ж не видно з-під землі?

Учень. Гілку з верби прикладають до землі. Де її листочки притягають до землі, там шукай джерело. Учень. Під відра на ніч кладуть курячі яйця. Вранці, як тільки світає, відра відкривають і перевіряють яйця. Ось на яйці роса, на другому крап-лини, а 3-є зовсім мокре. Тут і копай криницю.

Учень. За давніх-давен люди бережно ставились до криниць, складали про них легенди. Недаремно народ цінував джерельну воду. Вона смачна, кришталево чиста, нерідко буває цілющою, тому що містить набір необхідних для організму мікроеле-ментів. «Чистий — мов джерело», «Вода — кров матінки землі» —