Конвективний теплообмін – перенесення теплоти при переміщенні і перемішуванні більш нагрітих часток середовища з менш нагрітими.

У прикладі, наведеному вище, рухи було спричинено різницею рівнів щільностей гарячих і холодних частин рідини. Така конвекція називається природною або вільною. Якщо рух спричинено роботою насосу чи вентилятора, тоді конвекція називається змушеною.

Конвективний теплообмін відбувається в газах так само, як і в рідинах.

У багатьох сучасних АЕС відведення теплоти з реактора відбувається шляхом примусового прокачування води, газу чи рідкого металу через активну зону. Речовина, що, нагріваючи, забирає теплоту від джерела, називається теплоносієм.

2. СУЧАСНИЙ СТАН АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Атомна енергетика стала окремою галуззю енергетики після другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці багатьох країн світу.

Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо — уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. Оскільки АЕС дуже водомісткі, їх споруджують біля водних джерел. До найбільших експортерів уранових концентратів належать Канада, Австралія, ПАР, Нігер, Бразилія і США. Роль атомних електростанцій безперервно зростає. Станом на 1995 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358 млн кВт, 108 реакторів 30 % потужностей) було в США, 55 (17 % потужностей) - у Франції, 49 (10 % потужностей) - в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Великобританія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6 %світових потужностей АЕС). В окремих країнах частка електроенергії, що виробляється на атомних станціях, винятково велика. Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві - 3/5, в Україні, Швеції, Угорщині, Словаччині і Республіці Корея - понад 1/3. Видобуток урану для атомної енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн: Канаді, ПАР, Австралії СІЛА, Нігері, Франції, ФРН, Україні, Казахстані, Узбекистані.

3. ВПЛИВ АЕС НА ДОВКІЛЛЯ

У цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне сере-довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при-пустимого. Якщо врахувати екологічну дію різнома-нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль-но працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер-ного паливного циклу, так і для населення. Глобаль-ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут-ньому.

Видобуток і переробка уранових руд також пов'язані з несприятливою екологічною дією. Колек-тивна доза, отримана персоналом установки і насе-ленням на всіх етапах видобутку урану й виготов-лення палива для реакторів, становить 14 % повної дози ядерного паливного циклу. Але головною про-блемою залишається поховання високоактивних відходів. Обсяг особливо небезпечних радіоактивних відходів становить приблизно одну стотисячну час-тину загальної кількості відходів, серед яких є висо-котоксичні хімічні елементи та їх стійкі сполуки. Розробляються методи їх концентрації, надійного зв'язування й розміщення у тривких геологічних формаціях, де за розрахунками фахівців, вони мо-жуть утримуватися протягом тисячоліть Серйозним недоліком атомної енергетики є ра-діоактивність використовуваного палива і продуктів його поділу. Це вимагає створення захисту від різно-го типу радіоактивного випромінювання, що знач-но підвищує вартість енергії, яку виробляють АЕС. Крім цього, ще одним недоліком АЕС є теплове забруднення води, тобто її нагрівання.

Цікаво відзначити, що за даними групи англійсь-ких медиків, особи, що працювали протягом 1946— 1988 рр. на підприємствах британської ядерної про-мисловості, живуть у середньому довше, а рівень смертності серед них від усіх причин, включаючи рак, значно нижчий. Якщо враховувати реальні рівні радіації та концентрації хімічних речовин в атмо-сфері, то можна сказати, що вплив останніх на фло-ру в цілому досить значний порівняно із впливом радіації.

Наведені дані свідчать, що за нормальної роботи енергетичних установок екологічний вплив атомної енергетики у десятки разів нижчий, ніж теплової.

Невиправним лихом для України залишається Чорнобильська трагедія. Але вона більше стосуєть-ся того соціального строю, що її породив, ніж атом-ної енергетики. Адже ні на одній АЕС у світі, крім Чорнобильської, не було аварій, що безпосередньо призвели до загибелі людей.

Імовірнісний метод розрахунку безпеки АЕС у цілому свідчить, що при виробленні однієї й тієї самої одиниці електроенергії, імовірність великої аварії на АЕС у 100 разів нижча, ніж у випадку вугільної енер-гетики. Висновки з такого порівняння очевидні.

ВИСНОВКИ

Атомна енергетика стала окремою галуззю енергетики після другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці багатьох країн світу.

Атомні електростанції (АЕС) використовують транспортабельне паливо — уран, їх розташовують незалежно від паливно-енергетичного фактора та орієнтують на споживачів у районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. У цілому реальний радіаційний вплив АЕС на природне сере-довище є набагато (у 10 і більше разів) меншим при-пустимого. Якщо врахувати екологічну дію різнома-нітних енергоджерел на здоров'я людей, то серед не відновлюваних джерел енергії ризик від нормаль-но працюючих АЕС мінімальний як для працівників, діяльність яких пов'язана з різними етапами ядер-ного паливного циклу, так і для населення. Глобаль-ний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу нині становить близько 0,1 % природного фону і не перевищить 1 % навіть при найінтенсивнішому її розвитку в майбут-ньому.

Останніми роками особлива увага надається модернізації обладнання атомної станції на основі сучасних європейських технологій.