і фактично обліковуються.
Вплив фактора «заміна матеріалів» розраховується так: різниця між нормою заміняю чого матеріалу множиться на ціну заміненого матеріалу.
Собівартість реалізованої продукції, витрати операційної діяльності формуються за статтями витрат (рис.2.3.1), до яких відносяться:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загально виробничі витрати;
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів, та комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат: відрахування на соціальні заходи, орендна плата, амортизація технологічного устаткування, електроенергія рушійна тощо.
До складу загально виробничих витрат включаються:
витрати, пов’язані з управлінням виробництвом (оплата праці працівників апарату управління структурних підрозділів; відрахування на соціальні заходи; оплата робіт консультаційного та інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням виробництва);
витрати на службові відрядження в межах встановлених норм;
витрати на повне відновлення основних фондів та капітальний ремонт (загально виробничого призначення) у вигляді амортизаційних відрахувань;
сума сплачених орендарем процентів за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами;
витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології, організацією виробництва, поліпшенням якості, конкурентноздатності продукції, підвищенням її надійності та інших властивостей у ході виробничого процесу;
витрати на обслуговування виробничого процесу (придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних виробничих фондів, за винятком їх реконструкції і модернізації, контроль за виробничими процесами та якістю продукції, забезпечення правил техніки безпеки праці);
витрати на пожежну і сторожову охорону;
знос малоцінних і швидкозношуваних предметів;
втрати внаслідок технічного неминучого браку
Загально-виробничі витрати поділяються на:
умовно-постійні — відносяться витрати, загальна сума яких збільшується пропорційно до обсягу виробництва;
умовно-змінні — витрати при збільшенні обсягу виробництва не змінюються або змінюються непропорційно.
До складу адміністративних витрат відносяться витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
загальні корпоративні витрати;
витрати на службові відрядження та утримання апарату управління підприємством;
витрати на утримання основних засобів загальногосподарського використання;
оплата професійних послуг (юридичних, аудиторських);
витрати на зв'язок;
амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
витрати на врегулювання спорів у судових органах;
податки, збори, обов’язкові платежі;
оплата послуг банків.
До складу витрат на збут включаються витрати, пов’язані з реалізацією продукції:
витрати на переупаковку продукції на складах готової продукції;
оплата праці та комісійні винагороди за збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку;
витрати на перепродажну підготовку товарів;
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
витрати на утримання основних засобів, пов’язаних зі збутом продукції;
втрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.
До інших операційних витрат відносяться:
витрати на дослідження і розробки;
собівартість реалізованої іноземної валюти;
собівартість реалізованих виробничих запасів;
сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резервів сумнівних боргів;
втрати від операційної курсової валюти;
втрати від знецінення запасів та інше.
Класифікація витрат операційної діяльності за статтями витрат
Рис. 2.3.1
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
До складу елемента «Матеріальні витрати» включаються витрати на:
сировину й матеріали, які використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства при виготовленні продукції або для господарських потреб;
купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які використані в операційній діяльності підприємств;
придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергію всіх видів, які використовуються на технологічні та інші операційні цілі;
тару й тарні матеріали, що використані в операційній діяльності підприємства;
будівельні матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності;
запасні частини, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;
інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого і невиробничого характеру;
малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, не більше одного року.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються:
заробітна плата за окладами і тарифами, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Сюди входять також витрати на виплату додаткової заробітної плати;
надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством (за високу кваліфікаційну майстерність, за роботу у важких, шкідливих умовах, за суміщення професій, доплати до середнього заробітку у випадку, передбаченому законодавством;
премії та заохочення робітникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати (за виконання і перевиконання виробничих завдань, за підвищення продуктивності праці, винагороди за вислугу років, стаж роботи, передбачені діючим законодавством;
матеріальна допомога (одноразові заохочення, наприклад, за виконання особливих важливих виробничих завдань);
гарантійні та компенсаційні виплати (оплата за працю у вихідні та святкові дні, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку порушенням термінів її виплати, суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності;
оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу (оплата щорічних основних і додаткових відпусток відповідно до Закону України від 15.11.96р. «Про відпустки», оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних навчальних закладах, оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам;
інші виплати на оплату праці (оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру.
Виплати здійснюються фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з підприємством (працівниками), тобто працюючими на підставі трудового договору.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або