До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються:

відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що діє на підставі відповідного закону;

відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

відрахування на інші соціальні заходи стосовно персоналу підприємства установляється відповідними Законами України з кожного окремого виду страхування.

До елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Амортизація - системний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, що амортизується - первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Вартість об’єкта основних засобів, що амортизується, не може перевищувати його первинну вартість, - вона може бути меншою або дорівнювати їй.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, що встановлюється підприємством при визначенні цього об’єкта активом. Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено очікуваний підприємством обсяг продукції.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця незалежно від фінансових результатів підприємства. Відповідно до п. 8.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, у відсотках до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.

До елемента «Інші операційні витрати» належать:

витрати на відрядження фізичних осіб;

витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

витрати на оплату послуг за участь у семінарах;

витрати на проведення аудит;

витрати на транспортне обслуговування;

оплата за використання та обслуговування технічних засобів управління;

витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, що видані для ведення господарської діяльності;

витрати на охорону праці;

витрати на перевезення працівників підприємства до місця роботи і назад;

витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом;

витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитних фінансових установ;

витрати зі страхування ризиків;

витрати на гарантійний ремонт, гарантійне обслуговування або гарантійні заміни та витрати на утримання гарантійних майстерень;

витрати на проведення рекламних заходів;

витрати на організацію прийомів, презентацій і свят;

витрати на відшкодування складських, вантажно - розвантажувальних робіт;

витрати на оплату послуг транспортно - експедиційних, страхових та посередницьких організацій;

витрати на оплату експортного (вивізного) мита та митних зборів;

витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб підприємства;

податки, збори та інші обов’язкові платежі;

витрати підприємства, пов’язані з утриманням з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення;

витрати на оприлюднення річного звіту;

сума сплачених орендарем платежів за використання наданими в оперативний лізинг основними засобами, іншими необоротними засобами;

витрати підприємств - суб’єктів валютного ринку;

компенсації робітникам (за власний інструмент, особистий транспорт);

витрати підприємства, пов’язані з випробовуванням якості виробів, деталей, вузлів на відповідність встановленим стандартам або технічним умовам;

інші витрати (втрати від браку, простоїв, витрати на операції із скляною тарою);

інші операційні витрати.

Нижче наведено класифікацію витрат підприємства за економічними елементами (рис. 2.3.2)

Класифікація витрат підприємства за

економічними елементами

Рис. 2.3.2

На підприємстві важливе місце займає калькулювання собівартості окремих виробів, яке потрібне для вирішення ряду важливих завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат при виробництві однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

Калькуляції собівартості одиниці продукції складаються з таких розділів:

собівартість продукції за статтями калькуляції;

розшифрування матеріальних витрат на одиницю продукції (перелік видів матеріалів, використаних на її виробництво);

покупні вироби і напівфабрикати;

трудові витрати на одиницю продукції.

Калькулювання – це обчислення собівартості продукції (окремих виробів), яке потрібне для обґрунтування цін на продукцію, розрахунку рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакової продукції на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

Калькуляцію розуміють як процес обчислення собівартості одиниці продукції. Калькуляція потрібна для вирішення економічних завдань:

У кінцевому результаті калькуляція є документом, в якому представлені всі витрати на виробництво і реалізацію одиниці конкретного виду продукції у вигляді витратних статей.

У практичній діяльності виробництва розрізняють:

Планова калькуляція Ї охоплює сукупність витрат на виріб за плановими (прогресивними) нормами витрат на сировину, матеріали, паливо, енергію, заробітну плату і планові коефіцієнти непрямих витрат. Ця калькуляція здійснюється перед початком планового періоду, враховуючи ціни на момент формування плану;

Нормативна калькуляція розраховується на основі діючих на певному підприємстві на початок місяця норм матеріальних та трудових витрат і квартальних кошторисів витрат на обслуговування виробництва і його управління.

Кошторисна калькуляція використовується для розрахунку можливого рівня витрат на виробництво продукції при проектуванні нових виробничих об’єктів і конструюванні нових освоюваних виробів, на яких немає обґрунтованих норм витрат;

Звітна калькуляція відображає сукупність всіх витрат, фактично здійснених підприємством на виробництво і реалізацію відповідного виду продукції. Вона використовується для аналізу і контролю за виконанням планових завдань щодо зниження собівартості окремих видів виробів, аналізу рівня і динаміки собівартості, обґрунтування джерел, резервів і шляхів зниження витрат на виробництво.

Незалежно від конкретних особливостей