Найважливішими факторами зростання прибутку є збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції, упровадження науково-технічних розробок і, як наслідок, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції. Прибуток – основне джерело грошових нагромаджень підприємств. Загальна сума балансового прибутку обчислюється по формулі:

Рб = Рр ± Рпр ± Рвн

, де Рб – балансовий прибуток;

Рр – прибуток від реалізації товарної продукції;

Рпр – прибуток (збиток) від іншої реалізації;

Рвн - прибуток (збиток) від нереалізованих операцій.

Загальна оцінка виконання плану прибули здійснюється порівнянням фактичної суми балансового прибутку з прибутком, передбаченої планом. Порівнюються темпи зростання прибутку стосовно попереднього року плановий і фактичний.

У процесі аналізу оцінюється вплив складу балансового прибутку на загальне відхилення фактичного її рівня від планового.

Прибуток від реалізації товарної продукції – це різниця між виторгом від реалізації за оптовими цінами без податку з обороту і повної собівартості.

Рр = Nр – Sр

, де Nр - виторг від реалізації товарної продукції в оптових цінах підприємства;

Sр – собівартість реалізованої продукції. Інша реалізація, заздалегідь

не планована.

Основними факторами, що визначають розмір прибутку від реалізації продукції є:

Вплив зміни об’єму реалізації на зміну прибутку визначається множенням планового прибутку на коефіцієнт перевиконання плану по об’єму реалізації в оптових цінах підриємства.

ДРр = Ррпл х кпл = Ррпл х ((Nр1 – Nрпл)/Nрпл)

, де ДРр – відхилення фактичної суми прибули від планової в результаті зміни обсягу реалізації продукції;

Ррпл - прибуток від реалізації продукції за планом.

Вплив зміни структури визначається як різниця між плановим прибутком, скоректованої на фактично реалізовану продукцію і плановий прибуток фактичного обсягу реалізації.

ДРб = Pp1 – Ррпл х (Nр1/ Nр0)

, де ДРб – відхилення фактичної суми прибули від планової в результаті

порушення планової структури реалізації продукції;

Pp1 – фактичний прибуток від реалізації товарної продукції;

Nр1 – виторг від реалізацію продукції за звітний рік у діючих

оптових цінах;

Nр0 – обсяг реалізованої продукції за звітний рік у цінах, прийнятих у

плані.

Вплив зміни собівартості продукції визначається шляхом порівняння повної фактичної собівартості з планів, переліченої на фактичну реалізацію.

ДРs = Sрпл х (Nр1/ Nр0) х Sp1

, де

ДРs – відхилення фактичної суми від планової в результаті зміни

собівартості реалізованої продукції;

Sрпл – планова повна собівартість реалізованої продукції;

Sp1 – фактично повна собівартість реалізованої продукції;

Розрахунок впливу зміни обсягу реалізації на зміну прибули визначається добутком прибутку від реалізації продукції за планом на різницю (ДО – 1), де ДО – коефіцієнт, обумовлений відношенням планової повної собівартості фактичного обсягу реалізації продукції і планової собівартості.

Розрахунок впливу зміни собівартості реалізованої продукції визначається шляхом порівняння повної фактичної собівартості з планової, перелічену на фактичну реалізацію.

Розрахунок впливу зміни цін на зміну прибули визначається різницею між фактичною реалізацією фактичного обсягу продукції і плановою реалізацією фактичного обсягу продукції.

Одним з найважливіших показників кінцевих результатів для підприємства є чистий прибуток – це різниця між балансовим прибутком і сумою внесених у бюджет податків.

Узагальнюючим економічним показником, що показує усі витрати в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції є план по собівартості, прибутку і рентабельності. Усі витрати по собівартості можна розділити на двох груп:

Прямі - витрати, безпосередньо зв'язані з виробництвом визначеного виду продукції (матеріали, заробітна плата).

Непрямі – витрати, який не можна безпосередньо віднести на одиницю продукції (цехові, загальнозаводські). Вони визначаються через відсоток до основної заробітної плати.

По обсязі витрат розрізняють наступні види собівартості:

Витрати, зв'язані з виробництвом деталей у визначеному цеху

Сума загальнозаводських витрат і цехової собівартості.

Сума загальнозаводської собівартості і витрат, зв'язаних з реалізацією і позавиробничими витратами (доставка, упакування і т.д.)

Усі витрати в собівартості групуються по економічних елементах і статтям калькуляції.

По економічних елементах:

Таке угруповання може використовуватися при складанні повного кошторису витрат на виробництво продукції.

По статтях калькуляції:

Таке угруповання витрат використовується для розрахунку ціни.

План по витратах, прибутку і рентабельності:

план починається з розробки завдання по зниженню собівартості, тому що від зниження собівартості залежить величина прибутку. Знизити собівартість можна по всім її складовим при проведенні аналізу виробничо-господарської діяльності, що дає можливість вишукати резерви;

складаються кошториси(кошторису цехових витрат, кошторису витрат на зміст і експлуатацію устаткування, повний кошторис витрат на виробництво продукції);

розробляються калькуляції собівартості по найважливіших видах продукції;

якщо на підприємстві виробляється велика номенклатура продукції, то визначаються витрати на один карбованець товарної продукції;

потім визначається передбачуваний прибуток і рентаб

Список використаної літератури:

Лисицын В.В. Валовой продукт и его измерение. М.: Экономика, 1998.

Каталог русскоязычных экономических газет и журналов -

Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. — Київ: Либідь, 1995

Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. — Київ: Вища школа, 1995

Основи економічної теорії / за редакцією С.В. Мочерного. — Тернопіль: АТ “Тарнекс”, 1993

Барановский А. Что такое монополия и как с ней бороться? //