Реферат з економічної теорії

Акціонерне товариство (корпорація): види, структура, праві основи

ПЛАН

Вступ

Акціонерне товариство (корпорація)

Види акціонерних товариств

Структура акціонерного товариства

Правові основи функціонування підприємств

Висновки

Використана література

Вступ

Підприємство – це організаційно-відокремлена і економічно-самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Народне господарство країни є складною структурою галузей, що виробляють найрізноманітніші товари та надають послуги населенню, суспільству з відповідною системою виробничих відносин.

В Україні в процесі роздержавлення економіки найважливішою соціально-економічною метою є передача значної частини державної власності трудовим колективам. Це основний шлях подолання відчуження трудящих від власності на засоби виробництва і результатів праці, від самого процесу праці, від управління виробництвом, від економічної влади тощо.

Як самостійна господарська одиниця підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами. У філії банку підприємство має розрахунковий рахунок, на який надходять кошти за реалізовану продукцію і з якого оплачують рахунки інших підприємств з а поставку сировини, напівфабрикатів, виплачується заробітна плата членам трудового колективу, здійснюються інші платежі.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його статусу на основі поєднання прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних підрозділів . Майно підприємства складають основні фонди і оборотні фонди, а також інші цінності вартість яких відображається у самостійному його балансі.

Оцінкою діяльності державних підприємств може бути лише їх висока економічна ефективність, а також постійно зростаючий добробут працюючих.

Закон України „Про підприємства в Україні” визначає види, організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності за умов переходу до ринкової економіки. Він створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства. Закон України „Про підприємства в Україні” створює надійні основи для виникнення різноманітних, самостійних, самовідповідальних господарських одиниць і сприяє тим самим встановленню вільних від адміністративно-господарського тиску відносин між усіма суб’єктами господарювання.

1. Акціонерне товариство (корпорація).

Акціонерне товариство (корпорація) – найбільш розвинута форма господарських товариств, головним атрибутом є акція – цінний папір без встановленого терміну обміну, який свідчить про пайову участь у статутному фонді товариства; підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним; дає учаснику товариства право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду та участь в розподілі майна при його ліквідації.

Механізмом роздержавлення економіки в Україні є широке впровадження акціонерної власності. Акціонерна власність у колишньому Радянському Союзі практично була повністю ліквідована наприкінці 20-х ро-ків, оскільки вона не вписувалася у бюрократичне центра-лізовану «соціалістичну» економіку. За умов планомірно-ринкової економіки постала потреба використати її прогре-сивні риси. Залучення трудящих до вкладення у фонди акціонерно-го капіталу посилює їх зацікавленість у більш ефективно-му використанні засобів виробництва, сировини, електро-енергії, збереженні техніки, раціональному використанні робочого часу, якості продукції, знижує плинність робочої сили тощо. Завдяки цьому зростають продуктивність пра-ці, ефективність усього виробництва, норма прибутку, поліпшується структура капіталовкладень. Підприємці одержують можливість перетворювати частину заробітної плати у продуктивний капітал, внаслідок чого внески трудящих виступають формою довгострокового кредиту для корпорацій, для додаткових капіталовкладень.

Акціонерна власність може сприяти деякій демоно-полізації економіки. З цією метою велику монополію розділяють на окремі підрозділи і кожному з них надають статусу самостійного акціонерного товариства.

До негативних рис розвитку акціонерної власності й акціонерного підприємництва належать:

По-перше, можли-вість за допомогою акцій нейтралізувати трудові за-ощадження і тим посилювати економічний контроль над значною кількістю населення.

Друга негативна сторона у розвитку і функціонуванні акціонерного підприємництва полягає в тому, що мільйони дрібних акціонерів терплять банкрутство, тобто позбавля-ються своїх заощаджень під час економічних криз.

По-третє, шляхом закупівлі контрольного пакету акцій ,а за сучасних умов для цього необхідно зосередити в одних руках менше 5 % їх загальної кількості) гігантські корпорації встановлюють контроль лад дрібнішими компа-ніями, а через «систему участі», тобто багатоступінчасту систему залежності та контролю, контролюють капітал інших фірм, які у декілька разів перевищують їх власні активи.

По-четверте, акціонерні компанії здійснюють різні фі-нансові махінації на фондових біржах, одержуючи додат-кову можливість надмірного збагачення.

По-п'яте, за допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного апарату, законодавців.

По-шосте, акціонерна форма підприємництва використовується як засіб економічного примусу для викупу окремих нерентабельних філій крупної монополії.

У такому діалектичне суперечливому поєднанні пози-тивних і негативних сторін акціонерної капіталістичної власності розкривається її соціально-економічна суть.

За умов побудови планомірно-ринкової економіки в Україні акціонерна власність може виконати важливі функції.

По-перше, значно розширити джерело нагро-мадження за рахунок вкладів в ощадних касах. Здавало-ся б, ці кошти держава могла також успішно використати на потреби населення, як і акціонерну форму нагро-мадження, проте в ощадних банках використання вкладів повністю ізольоване від вкладників - робітників, службовців, колгоспників, а в акціонерних товариствах така ізоля-ція значно усувається.

По-друге, акціонерне підприємництво сприятиме демо-кратизації управління підприємствами, створенню їх мате-ріально-технічної бази у різних галузях промисловості, сільського господарства, посиленню зацікавленості трудя-щих у використанні наведених факторів виробництва, по-ліпшенню використання робочого часу, функціонуванню живої праці, зростанню творчої ініціативи робітників і службовців, їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві. Це сприятиме подоланню відчуженості трудящих від засобів виробництва та виробленого продукту, від економічної, а отже, від політичної влади.

По-третє, значно послаблюються диспропорції в еконо-міці: між попитом і пропозицією, між першими і другими підрозділами, групою