По-четверте, за її допомогою можна ефективно регулю-вати кількість грошей. Так шляхом продажу акцій держа-ва зменшує кількість грошей, а скуповуючи, збільшує їхню кількість. Поширення акціонерної форми власності також сприятиме розвитку товарно-грошових відносин, впро-вадженню; госпрозрахунку, самоокупності, самофінансування, самоуправління.

По-п'яте, застосування акціонерної власності поліп-шить якість функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва тощо. Ця мета буде досягнута як шляхом продажу акцій підприємствам-суміжникам, так і шляхом посилення контролю трудящих за якістю комп-лектуючих деталей.

По-шосте, широке впровадження акціонерної форми власності сприятиме раціоналізації процесу управління підприємством вищими організаціями. Зокрема, право мі-ністерств і відомств бути пайщиками акціонерних підпри-ємств послабить відомчу монополію, зробить їх більш зацікавленими в активному розвитку підприємств і об'єднань, сприятиме скороченню управлінського апарату, демократизації процесу управління. Це посилить боротьбу з бюрократією, послабить адміністративні методи управ-ління економікою.

По-сьоме, інтенсивний розвиток акціонерної справи прискорить міжгалузеве переливання виробничих фондів економічного стимулювання в інші галузі, в яких виробля-ють гостродефіцитні товари народного споживання. Це, у свою чергу, стимулюватиме переливання досягнень НТР з базових наукомістких галузей промисловості в АПК, легку промисловість, сферу послуг.

2. Види акціонерних товариств.

Акціонерні товариства поділяються на два види:

- акціо-нерне товариство відкритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купівлі-продажу на біржах;

- акціонерне товариство закритого ти-пу, акції якого поширюються лише серед його засновників.

У ході приватизації в Україні на базі державних підприємств переважно створюються відкриті акціонерні товариства.-Засновниками акціонерних товариств можуть стати юридичні особи та окремі громадяни. Засновники уклада-ють між собою договір, який визначає порядок здійснення спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що передпла-тили акції, і третіми особами.

В Україні використання акцій як особливого виду цінних паперів регулюється законом «Про цінні папери і фондову біржу», введеним у дію з 1 січня 1992 р.

Розрізняють чотири види акцій:

іменні,

на пред'явника,

привілейовані,

прості.

Як правило, окремі громадяни стають власниками іменних акцій. У цьому випадку до книги реєстрації акцій мають бути внесені відомості про кожну іменну акцію (у тому числі про власника і час придбання акції), а також про кількість таких акцій у кожного акціонера.

При реєстрації акції на пред'явника до книги заносять-ся лише відомості про їх загальну кількість. На відміну від простих, привілейовані акції дають їх власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у поділі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Проте, як правило, власники привілейованих акцій не беруть участі в управ-лінні акціонерним товариством (за винятком випадків, коли така участь обумовлюється статутом). Привілейовані акції є вигідним вкладом доходів населення, оскільки вони застраховані від фінансових невдач у діяльності товарист-ва і водночас дають право повною мірою користувати-ся його успіхами. Для того, щоб запобігти концентрації управління акціонерним товариством у руках вузької групи акціонерів, привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка б перевищувала 10 % статутного фонду акціонерного товариства.

Акція — непо-дільна, тобто якщо одна й та сама акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права лише через одного представника. Прийняте в Україні законодавство жорстко визначає умови і розміри випуску акцій. Акціонерне товариство випускає акції в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства. Додатковий ви-пуск акцій можливий у тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного това-риства, заборонений. Засновники товариства зобов'язані викупити не менше 20 % акцій. Власники акцій мають право на одержання частини доходу від діяльності акціонерного товариства. Частина доходу, виплачувана власникові акцій, називається диві-дендом. Дивіденди виплачуються за підсумками року у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за раху-нок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і процентів за банківський кредит.

3. Структура акціонерного товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні ті фізичні особи, які купляють або розподіляють акції між собою. Той, хто акумулює більшу кількість акцій, які мають право голосу, на загальних зборах, що є вищим органом управління акціонерних товариств, обирає керівні та контролюючі органи (раду директорів, правління, ревізійну комісію тощо).

Наприклад структура акціонерного товариства Львівського концерну „Електрон”, утвореного в червні 1992р. Воно об’єднує понад 50 тис. акціонерів, велику кількість філій, дочірніх та спільних підприємств.

Схема. Структура АТ „Електрон”

4. Правові основи функціонування підприємств.

Прийняття ряду законів щодо діяль-ності у сфері економіки створює демокра-тичні засади побудови діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Можливість дійсної економічної свободи підкріплюється віль-ним вибором організаційної форми, в якій здійснюватиметься під-приємництво. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відпо-відними законодавчими актами України. Одним з найважливіших є Закон «Про підприємства в Україні».

Закон «Про підприємства в Україні» визначає види, організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, органі-заційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності за умов переходу до ринкової економіки. Він створює рівні пра-вові умови для діяльності підприємств незалежно від форм влас-ності на майно та організаційної форми підприємства. Цей закон визначає основні