водили хороводи, плели вінки і пускали їх за течією річки. Ця гра мала велике значення. Вважалося за честь “очиститися вогнем” - тричі перескочити через багаття. Якщо юнак стрибнув вище за всіх, це провіщало його сім'ї добрий урожай, а якщо ступив ногою у вогонь, зачепив дрова - накличе біду. Якщо юнак з дівчиною вдало разом перестрибнуть багаття - обов'язково одружаться і проживуть вік в любові і злагоді. Уважно стежили за поведінкою вінків на воді. Дівчата плели, як правило, два вінки - для себе і нареченого. На віночках ставили запалені свічки і пускали за течією. Згасла свічка провіщала біду. Якщо вінки пливли поруч - в цьому році молоді одружаться, якщо нарізно - не судилося бути разом.
У ці дні дозволялася певна свобода поведінки, але торкалася вона неодружених. Заміжні жінки збирали цілющі трави, які, за повір'ям, мали чарівні властивості. Одружені чоловіки збиралися групами і ходили шукати квітку папороті, яка ніби допомагає знаходити скарби і може притягати гроші. Вірили, що в ніч на Івана Купала з'являються представники “нечистої сили”: біси, лісовики, відьми, вовкулаки, упирі. Існувала безліч оберегів від них. Практикувався і звичай спалення або утоплення в річці солом'яного опудала та обрядженого деревця (Купали, Мари, Уляни), що символізувало відьму. Таким чином магічно знищувалася вся нечиста сила.
Апогеєм аграрно-господарського року українського селянина було свято завершення збору врожаю - “обжинки”, багате піснями та архаїчними ритуалами. Наприклад, відгомін древніх жертвоприношень - виготовлення “спасової бороди”, яку зав'язували з останніх пучків незжатого колосся і залишали на полі; плетіння обжинкового вінка (його заквітчували стрічками і зберігали до весни, зерном з цього вінка починали сівбу). Свята Катерини (24 листопада) і Андрія (30 листопада) мали молодіжний характер. Дівчата та юнаки ворожили в ці дні, влаштовували веселе гуляння з танцями, іграми, розігруванням, гумором.
Список використаної літератури
Бойківщина: Іст.-етногр. дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. - К., 1983;
Горленко В. Ф., Бойко I. Д., Куницъкий О. С. Народна земле-робська техніка українців. - К., 1971;
Гуцулыцина: Іст.-етногр. дослідження / За ред. Ю. Г. Гошка. - К., 1987;
Довженок В. Й. Землеробство Давньої Русі до середини XIII ст. - К., 1961;
Етнографія Киева і Київщини / За ред. В. Ф. Горленка. - К., 1986;
Мандибура М. Д. Полонинське господарство Гуцулыцини другої половини XIX — 30-х років XX ст. - К., 1978;
Павлюк С. П. Народна агротехніка українців Карпат другої половини XIX — початку XX ст. - К., 1986;
Полесье: материальная культура / Под ред. В. К. Бондарчика, Р. Ф. Кирчива. - К., 1988;
Таранущенко С. А. Вітряки // Нар. творчість та етнографія. - 1958. - № 1.