За видами сполучень і характером обслуговування розрізняють міжнародні та внутрішньодержавні сполучення. Внутрішньодержавні бувають: міжрайонні, внутршіньорайонні, місцеві, приміські.

Різні види транспорту розрізняють за характером обслуговуваних ними зв’язків. Наприклад, морський і повітряний транспорт відіграє найважливішу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв’язках, інші види транспортну обслуговують переважно внутрішні зв’язки окремої країни.

За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі – вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища – на сухопутний, водний, повітряний, за видами використання засобів пересування на залізничний, автомобільний, трубопровідний. гужовий, в’ючний.

За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспортної мережі – особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.

Природні умови по-різному впливають на роботу окремих видів транспорту. Важливе значення для морського транспорту мають обриси берегів: у зручний бухтах для будівництва портових споруд необхідно менше затрат. Від глибини морів та океанів залежить проходження суден. Густі тумани, несприятливі для роботи портів, вони знижують їхню пропускну здатність. Морські течії впливають на замерзання морів, зумовлюючи холодні або теплі маси води, а також на швидкість суден і витрату пального.

Для річкового судноплавства необхідно, щоб ріки мали достатні глибини. Ширина ріки повинна допускати проходження двох зустрічних суден. Для внутрішнього водного транспорту важливе значення має режим стоку рік. Від звивистості рік залежить довжина шляху і відповідно – просування суден.

Сучасна техніка дає змогу прокладати залізниці та автомобільні дороги в будь-яких районах, одначе будівництво та експлуатація доріг у горах значно дорожча, ніж на рівнинах.

Рельєф місцевості впливає на обсяг земельних робіт під час будівництва доріг. За незначного похилу і пересічної місцевості збільшується обсяг земельних робі і, відповідно, вартість, будівництва. Вибираючи трасу залізниці чи автомагістралі, зважають на можливість карстових явищ, обвалів тощо. Значна розчленованість місцевості гідрографічною мережею збільшує витрати на будівництво мостів.

Через сильні морози доводиться витрачати більше палива на обігрівання пасажирських вагонів. на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг і залізниць впливають снігові замети, температура повітря, дощі, ожеледь, ожеледиця та інші чинники.

У галузі повітряного транспорту беруть до уваги умови природного середовища стосовно до польотів та виробу місця для будівництва аеропортів. Стан і властивості атмосфери впливають на політ, зокрема температура, повітря – не тепловіддачу двигунів рівень обледеніння літаків.

Створення транспортної мережі залежить від розміщення міст і адміністративних центрів. Чисельність населення і його міграційні потоки визначають інтенсивність і напрям пасажиро потоків.

Обсяги вантажообіг транспорту визначають такі фактори:

рівень розвитку економічних районів;

розміщення продуктивних сил;

порайонний баланс виробництва і споживання;

Величина вантажообігу залежить передовсім від розміщення великих переробних центрів відносно джерел палива, сировини, й допоміжних матеріалів. Обсяг перевезень на одиницю продукції зумовлюється структурою завезення палива, сировини й допоміжних матеріалів.

Галузі господарства по-різному впливають на роботу транспорту, тому в транспортному аспекті розрізняють виробничу й невиробничу сфери. У перші відокремлюють три групи:

промисловість і с/г, які створюють продукт, а для його виробництва чи видобутку необхідно завозити певні вантажі й перевозити одержаний продукт;

2) будівництво, яке потребує лише завезення матеріалів та устаткування, а його продукція (будівлі, споруди) залишається на місці виробництва;

торгівля заготівлі, матеріально-технічне постачання і зв’язок, які самі по собі не створюють речовинного продукту, а збільшують його вартість затратами на добавлення споживачеві або для зберігання.

Галузі невиробничої сфе6ри мають порівняно невеликий вплив на транспорт, за винятком курортного господарства.

Розрізняють транспортні вантажі (руда, метали), які повністю використовують вантажопідйомність засобів транспорту, і мало транспортабельні (меблі, бавовна), які не повністю завантажують транспортні засоби.

Особливості розвитку і розміщення транспорту

До основний видів транспорту належать суходільний (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водний (морський, річковий та озерний) повітряний.

На відміну від інших видів транспортних сполучень, залізничний транспорт характеризується надійністю, регулярністю, універсальністю, можливістю перевезення вантажів і пасажирів незалежно від пори року та погодних умов. Залізничні пасажирські станції в усьому світі є центрами притягання ділового життя, бізнесу, торгівлі, інших видів транспорту, тобто стають – великими пасажирськими вузлами, що їх пасажири використовують для поїздки взагалі, незалежно від того, користуються вони залізницею, літаком чи таксі.

Автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю. Він відіграє значну роль у забезпечені змішаних і місцевих перевезень на невеликі відстані. Найкращі автомобільні дороги – автостради, які дають змогу рухатися з великою швидкістю.

Трубопровідний транспорт об’єднує нафто-, газо- й продуктопроводи для транспортування нафти, газу, бензину, дизельного палива. Головними перевагами трубопровідного транспорту є висока економічність перевезень і зберігання вантажів, повна автоматизація процесу транспортування, надійність, екологічність і менша капітало– й металомісткість, ніж в інших видах транспорту. Трубопровідний транспорт дає можливість здійснювати неперервний процес транспортування вантажів і перемішувати в короткі строки значні маси продукції незалежно від кліматичних умов.

Потужність і транспортне значення судноплавних річок і каналів різняться більше, ніж, потужність залізниць і навіть автомобільних доріг. Між судноплавними річками існують короткі канали (сполучають верхів’я річок та їхні верхні потоки) й довгі (сполучають основні річки в їхній нижній або середній течії).

Географію морських перевезень в основному визначає мережа не шляхів, а портів, морських каналів, а також приступних для морських суден внутрішніх водних шляхів. Морський транспорт вважається найдешевшим, оскільки не потребує додаткових витрат на прокладання доріг. Розрізняють два види морського судноплавства – лінійне й трамнове.

Лінійне судноплавство – це плавання суден чітко визначеним маршрутом. Трамнові вантажні судна плавають у найрізноманітніших напрямках, від порту до порту. Морський транспорт використовується