Сировинною базою чорної металургії є і видобуток нерудної сировини – флюсів і вогнетривких глин. Флюсові вапняки і доломіти знаходяться в родовищі Донецької та Дніпроперровської областей. З каоліну, діаспору, доломіту виробляють вогнетривкі матеріали. Каолін і доломіти видобувають у Донбасі, Придніпров’ї та Криму.

Кольорова металургія країни має практично необмежені природні ресурси для розвитку. Титанові руди є в Житомирській. Дніпропетровській, Київській і Хаоківській (Краснокутськ) областях. Ртутні руди розробляються в Донецькій і Закарпатській областях. Нікелеві руди знайдено в Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Алюмінієві руди: боксити (Черкаська і Херсонська області), нефелінові сієніти (Приазов’я і Хмельницька область), алуніти (Закарпаття). Мідні руди – Харківська, Волинська, Рівненська області. Магнієві руди є в оз. Сиваш, Запорізькій області і в Калуші (Івано-Франківська область). Хромітові руди виявлено в долині р. Південний Буг. Олов’яні і цинкові руди – на півночі Житомирської області. Поліметалічні руди (Закарпаття, Луганська і Львівська області).

Розміщення в Україні металомістких галезей машинобудування призвело до їх концентрації в иістах тих областей, що є основними виробниками чорних металів. Так, з 2031 підприємств машинобудування і металообробки України найбільша їх кількість концентрується у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Луганській (149) і Запорізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173), де добре розвинута науково-дослідна база і є достатня чисельність кваліфікованих кадрів.

Важке машинобудування включає виробництва металуршійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Підприємства важкого машинобудування мають високу металомісткість, велику габаритність, а звідси – низьку транспортабельність.

Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування.

Важливе місце в структурі важкого машинобудування займає виробництво підйомно-транспортних машин. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розлашовані у Львові (завод “Автонавантажувач”), а також у Харкові, Одесі,Дніпропетровську, Нікополі, Прилуках, Золотоноші(Черкаська обл.), Ківерцях (Волинська обл.), Слов”янську.

Ениргетичне машинобудування, яке спеціалізується на вмробництві устаткування для всіх видів електростанцій, в тому числі парових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних маторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції, є однією з найважливіших галузуй не лише важкого машинобудування, а й усьго машинобудівного комплексу України.

Найбільшим центром енергетичного машиобудування є Харків.

Автомобілебудування – це відносно молода галузь машинобудування України. Автозаводи України випускають великовантажні (Кременчук), малолітражні легкові (Запаріжжя) автомобілі. В Луцьку налагоджено виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості. Автомбільна промисловість кооперується із заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнан (Херсон,Сутиска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів). Таке кооперування виробництва між підприємствами машинобудування, а також зпідпрємствами інших галузей промисловості спричиняє внутрішньогалузеві і міжгалузуві зв”язки як всередені держави, так і за її межами.

Виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка – одна з найважливіших складових частин народного господарства країни нині за кількістю зайнятих агропромисловим комплексом України переважає всі інші галузі і міжгалузеві комплекси. В ньому зосереджені також значні фонди виробничого призначення.

У перспективі значення агропромислового комплексу суттєво зросте, і Україна стане одним з основних постачальників харчових продуктів на світовий ринок.

До складу агропромислового комплексу входять сільське господарство і галузі харчової промисловості, які переробляють його продукцію (цукрова, м”ясна, молокопереробна, олійно-жирова, плодоовочева, рибна та інші ). До агропромислового комплексу належать також підприємства і організації, що забезпечують зберігання, перевезення і реалізацію продукції, і ті, що виробляють машини та обладнання, виконують дослідницьку роботу, готують кадри.

Основою агропромислового комплексу країни, її провідною галузю є сільське господарство. Сільське господарство поділяється на рослиництво та твариництво.

Основу рослиництва країни становлять такі культури, як пшениця, жито, кукурудза, рис, ячмінь, овес, просо, гречка, зернобобові. Зерно є основним продуктом харчування людини і сировиною для багатьох галузей промисловості. Тому в структурі посівних площ зернові культури посідають перше місце.

Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 50% валового збору зерна в країні. Основні райони вирощування цієї культури – лісостепова, степова зони і частково Полісся.

Посіви жита займають близько 2% площа зернових. Його вирощують на Поляссі, в Лісостепу, в Карпатах.

Велике значення в Україні належить зернофуражним культурам – ячменю, кукурудзі і вівсу.

Ячмінь друга за розмірами посівних площ і за валовими зборами зерна (близько 20%) яра зернова культура. Його вирощують у південй частині Степу та в передгірних районах Криму.

Третє місце за площею посівів посідає кукурудза. На неї припадає майже 15% валового збору зерна. Найкращі умови для її вирощування – північний і центральний степ.

Овес займає таку саму площу, як і жито. Його посіви зосереджені на Поліссі та в Передкарпатті.

Гречку сіють в Лісостепу і на Поліссі. Просо вирощують в Лісостепу і в Степу. Рис культивують на поливних землях у Миколаївській, Херсонській областях та в Криму.

Зернобобові – горох, люпин, вика та соя – дуже ціні кормові та харчові продукти. Горох вирощують переважно на півдні Лісостеп і півночі Степу, люпин – на Поліссі, сою – здебільшого в Степу і в Лісостепу.

На базі зернового господарства працюють галузі харчової промисловості: борошномельно – круп”яна, хлібопекарська, макаронна, кондитерська.

Борошномельно – круп”яна промисловість забезпечує населення борошном і крупами, а її відходи використовуються для виробництва комбікормів. Підприємства промисловості розміщуються в районах серовини і центрах споживання: Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Звенигороді, Тальному Черкаської