Причому цього різні: високий рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростання кількості розлучень, недостатні житлово-побутові умови молодих сімей, їх невисокі доходи тощо. Висока смертніть та інтенсивні процеси старіння у сільських населених пунктах впливають на сукупність соціально-економічних умов, для міських поселень ще характерний додатний приріст населення.

Трудові ресурси економічного району становлять понад половину загальної чисельності населення, але ця частка поступово знижується. Дуже зменшується працездатне населення у сільських місцевостях, що впливає на зростання демографічного навантаження на зайняте населення.

Найбільше зайнятих працює у промисловості й державних установах та організаціях.

Понад 10% працездатного населення працює в сільському господарстві і майже 1/3 трудових ресурсів свідчить про те, що економічному районі, насамперед у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття. Основна частина населення проживає в сільській місцевості. Разом з тим Подільський економічний район є одним з найменш урбанізованих районів країни. Міські населення економічного району залежно від чисельності населення та географічного положення виконують різноманітні функції промисловості, транспортні, соціалбні, будівельні, але найважливішим з них є промислові, в них зайнято 25-46% трудових ресурсів.

Промисловість.

Соціально-економічний комплекс Подільсько-економічного рацону формувався під впливом різноманітних факторів, серед яких основним є природно-ресурсне середовище, розселення населення, виробництво й невиробнича сфера. Провідну роль у виробничій сфері займає промисловість. У сукупній вартості товарної продукції промисловості і сільського господарства на цю галузь припадає майже 52%.

Виробництво промислової продукції з розрахунку на 1 чол. Відстає від середнього показника в Україні на 37,2%.А сільсько-господарської перевищує цей показник на 44,5%.

Подільсько-економічний район спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції і її промисловості переробці, тому в галузевій структурі промисловості основою є харчова. В економічному районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільші Гайсинський, Кирнасівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам’янець-Подыльський, Волочинський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чорткывський (Тернопільська обл.).

М’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам’нець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським (Тернопільська обл.), м’ясокомбінатами, а також птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.).

Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. Основна продукція – масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко. В районі діють 10 підприємств сухого знежиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області.

Широкого розвитку набуло борошномельно-круп’яне виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька обл.), Богданівці, Волочинську, Кам’нці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.).

Машинобудування в основному створено в післявоєнні роки і має ряд підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільського господарства і харчової промисловості, є також підприємства приладо- і верстатобудування. Це підприємства для виробництва електротехнічної, інструментальної продукції. Вінницький завод тракторних агрегатів виробляє вузли та запасні частини до тракторів та комбайнів, Калинівський – устаткування для цукрових заводів, Тернопільський – бурякоцукрові комбайни. Трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковальсько-пресове устаткування – у Хмельницькому, сільськогосподарські машини, деревообробний інструмент – в Кам’яці –Подільському, електроапаратуру – у Тернополі, тракторні деталі – у Шепетівці.

Легка промисловість у структурі промислового виробництва економічного району має такі підгалузі: текстильну, швейну, взуттєву, трикотажну. Текстильне виробництво – це Тернопільське виробниче об’днання “Текстерно”. Екомічний район виробляє 15,9 % тканин України. Швейні фабрики є у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Чорткові, Кам’янці –Подільському, Могилеві-Подільському, Ободівці, Забужжі, Гайсині, Браїлові, Хмільнику, Козятині. Взуттева промисловість розвинена у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Теребовлі, Тульчині, Хмільнику. Шкіряно-галантарейне виробництво є у Тернополі, Вінниці, Хмельницькому, Заложцях, Вишнівці; хутрове – у Жмеринці. Трикотажні фабрики працюють у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі й Кам’янці –Подільському.

У районі розвинена промисловість будівельних матеріалів в основному на місцевій сировині. Це Гніванський, Жежелівський, Губниківський гранітні кар’єри, Кам’янець –Подільський цементний завод, Глуховецький каоліновий комбінат, Турбінський каоліновий завод, Калинівський завод деревостружкових плит.

Деревообробна промисловість частково орієнтується на привізну сировину. Вона виробляє: меблі – у Вінниці, Тернополі, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Хмільнику, Барі, Гайсині, Шепетівці, Ізяславі, Летичеві, Вовковинцях, Дунаївцях, Славуті, Бережанах, Кременці, Микулинцях, Козові; папір – у Россоші, Понінці, с. Поляне Шепетівського району; картон – у с. Проскурівка.

Серед підприємств інших галузей промисловості можна виділити заводи „Будфарфор” і художньої кераміки у Полонному, Тернопільський фарфоровий завод, склоробний у Славуті, Підволочинську фабрику пластмасових виробів, фармацевтичну фабрику в Тернополі.

Енергетична база в економічному районі зміцнюється за рахунок Ладижинської ДРЕС і Хмельницької АЕС, де завершується будівництво другого енергетичного блоку.

Сільське господарство.

Сільське господарство економічного району спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві м’ясо-молочного напрямів. Економічний район характеризується високим рівнем сільськогосподарського освоєння земель.

Провідні зернові культури – озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза на зерно; технічні – цукрові буряки.

У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво (яблуні, груші, сливи, вишні) та ягідництво; у Придністров’ї – виноградництво.

У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство і свинарство. Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має сприятливу кормову базу, яку, зокрема, забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової). Найпоширеніші породи великої рогатої худоби – симентальська, чорно-ряба, червона польська; свиней – велика біла; овець – прекос.

Транспортна система.

Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних шляхів сполучення. Експлутаційна протяжність залізниць загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ – Одеса (через Козятин і Жмеринку); Київ – Львів; Вапнярка – Знам’янка; Козятин – Бердичів; Вінниця – Гайфорон; Київ – Шепетівка – Тернопіль – Чернівці