Перспективи розвитку.

Подільський економічний район має інтенсині економічні і культурні зв’язки як з іншими економічними районами України, так поза її межами.

Район має значні можливості перспективного розвитку господарства. Поряд з цим є ще ряд соціально-економічних проблем, які потрібно вирішувати. Він ще значно відстає у виробництві товарної продукції промисловості (на 37,2%) серед економічних районів України, де він не поступається тільки Західно-Поліському і Центральноукраїнському районам. Район мало забезпечений землею з розрахунку на сільського мешканця. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін. Тому подібна програма комплексного соціаль-економічного розвитку Подільського екномічного району. Дещо підвищити землезабезпечення сільських мешканців можна за рахунок рекультивації еродованих земель і зменшення площ під військовими полігонами. Доцільно спеціалізувати сільськогосподарську зону АПК, формувати приміський АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією закритого і відкритого грунту.

Варто поглибити спеціалізацію південних районів Поділля на вирощуванні овочів, ягід, цукрових буряків, зернових культур, особливо круп’яних, і тютюну. Тут можна одержувати найвищі урожаї гречки в Україні. У північних районах є сприятливі умови для картоплярства, зернових і технічних культур, садівництва.

Необхідно удосконалювати інфраструктурну систему АПК Поділля, яка сьогодні розвинена слабко, незбалансована з основними сферами АПК, створювати підприємства для раціонвльної переробки сировини: м’ясної і молочної промисловості за зарубіжними високотехнічними зразками, температурні сховища для кртоплі та плодоовочевої продукції у ряді великих сіл і селищ міського типу.

Для повнішого використання ресурсів Поділля доцільно інтегрувати на основі високих технологій переробні галузі для повнішої переробки сільськогосподарської сировини, прогнозувати оптимальну структуру виробництва продукції сільського господарства.

Важливою проблемою є зниження інтенсивних ерозійних процесів, зменшення викидів у атмосферу та на поверхню грунту шкідливих речовин, забезпечення чистоти вод, за рахунок чого значно поліпшиться продукція сільського господарства, а також підвищиться роль Поділля у господарських стосунках з іншими екомічними районами України. Все це може сприяти збалансуванню економічного, соціального та екологічного розвитку його території.

Сучасний стан промисловості Подільського економічного району потребує суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств, розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву сировину. Оптимальний напрям – це розвиток електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталей і ринків збуту.

Аналіз даних про економічний район свідчить про те, що є всі підстави для успішного функціонування малих підприємств заготівлі і переробки вторинної сировини, а також використання міцевих сировинних ресурсів.

Назріла потреба змінити механізм залучення і використання населення, не зайнятого тимчасово або постійно і виробництві, що передбачає насамперед економічні та організаційні стимули участі його в сезонних роботах, впровадження господоговірних підприємств і сезонними працівниками.

Подільсько-економічний район за певних умов може експортувати робочу силу. Однак при цьому потрібно створювати умови для збереження трудового потенціалу. Крім того, експорт робочої сили в сучасних умовах ефективніший,ніж експорт товарів, оскільки полегшується проблема зайнятості.

Важливими надалі залишаються питання розвитку лісового господарства, селекційної роботи у рослинництві та тваринництві, переробки значної частини продукції сільського господарства до кінцевого продукту.

Література:

Заставний Ф. Д. „Географія України” Львів „Світ” – 1994 р.

Іщук С. І. „РПС” – 2002 р.

Паламарчук М. М. і О. М. „Економіка і соціальна географія України з основами теорії” – 1998р.