Лісні вантажі діляться на наступні групи: круглий ліс, півкруглі пластини, пиломатеріали, рудостійкий і кріплений ліс, шпали, стрілкові і мостові бруси, фанера, дрова і ін.

Спеціальні вантажі.

До категорії “спеціальні вантажі” відносяться вантажі які потребують при транспортуванні і зберіганні особливих умов. До них відносяться: небезпечні, швидкопсуючіся, живі тварини та птиця.

Небезпечні вантажі Ї це речовини та придмети, які володіють небезпечними властивостями, і в силу цього потребують при транспортуванні чи збереженні дотримування особливих мір небезпеки (вибухонебезпечні, вогненебезпечні, токсичні, інфекційні, радіаційна небезпека і ін.).

Швидкопсуючіся вантажі Ї це вантажі, які потребують в дорозі захисту від високої або низької температури, тобто спеціальних умов транспортування Ї охолодженння, отоплення, вентеляції, догляду та контролю за їх станом.

Живі тварини, птиця і вантажі тваринного походження. Особливість транспортування даного виду вантажу в тому, що вони підлягають обов’язковому ветеринарно-санітарному контролю і потребують особливого обладнання для перевезення (клітки, стійла, акваріуми і т. п.).

Транспортування тварин здійснюють під наглядом працівників Державної ветеринарної служби. Транспортування хворих тварин можуть бури дозволені тільки в спеціальних ізоляторах або карантинних бойнях з обов’язковим дотриманням ветеринарно-санітарних правил. Перевезення тварин, птахів і сирих тваринних продуктів проводять при наявності ветиринарного посвідчення.

Автоматизовані складські приміщення.

Технічні засоби, в першу чергу складські комплекси (СК) відносяться до одних із найбільш важливих складових логістичної системи (ЛС). Багато технічних засобів (візки з автоматичним напрямком руху, транспортні і погрузо-розгрузочні роботи, транспортно-розподільді системи, прогресивні вирішення планування та інші) з’явились як відповіді на проблеми поставлені логістикою.

Логістика будується на приміненні сучасних досягнень в області інформатики і автоматизації. Найбільш суттєвими компонентами ЛС являються автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Набір технічних засобів автоматизованих ТСК доволі великий Ї стелажі, погрузо-розгрузочні і складські машини, грузорозпридільчі системи, вимірюванні прилади, пакетоформуючі, обв’язочні і т.д.

Технологічні схеми і технічні засоби розглядаються з позиції інтеграції. Хоча доставка “точно в термін” позволяє суттєво знизити рівень запасів, тим не менше навіть в умовах високої точності і функціонування ЛС не вдається минути збоїв та помилок в доставці матеріалів. Цикл виробництва і споживання рідко співпадають один з одним.

Вихідною функцією складу в цих умовах являється ліквідація негативних наслідків тимчасової невідповідності між постачанням сировиною, матеріалами, заготовками і їх використанням на окремих фазах виробництва. В таких ситуаціях склад як аккумулятор дозволяє здійснити відомий принцип вчасної доставки, виключити простої агрегатів із-за дефіциту сировини.

Технічні засоби ТСК повинні задовільняти головні вимоги Ї бути органічно зв’язаними елементами технічної системи і в поєднанні з інформатикою представляти цілісну інтегровану структуру управління. Це означає, погрузо-розгрузочні машини, грузорозподільчі, складські і вимірювальні прилади повинні бути не тільки оснащені системами автоматичного управління, бортовими мікропроцесорами, але і мати датчики процесу для передачі інформації про хід його перебігу в центральну ЕОМ ЛС. Звичайно, що засоби автоматизації по своїм технологічним параметрам повинні відповідати світовому рівню розвитку техніки. Виконання цієї умови гарантує надійність і ефективність гнучкої виробничої ситеми на ТСК.

Прогресивним направлення складуванням грузів в умовах автоматизації являється застосування різних способів їх зберігання в рухомих стелажах. Покращення використання площі зони зберігання в інтегровану систему автоматизації. Головна перевага стелажів динамічного зберігання Ї в тому, що вони добре взаємодіють зі суміжними грузорозпридільчими системами, напольними навісними конвеєрами, стелажними штабелерами. З їх допомогою формуються суцільні без проходів масиви стелажів. Вони забезпечують автоматичні переміщення і видачу грузових одиниць із зони зберігання.

Інтеграція технічних засобів зберігання, складських і перегрузочних машин досягається осначенням стелажів індекаторами. В якості індикаторів застосовуються рідкі кристали або світлочутливі діоди. Призначення індикаторів Ї відображення інформації про нумерацію текучої партії грузу, ділянок де здійснюється відбір вантажу і його кількість. Індикатор номеру замовлення, вмонтований у складському відсіку, постачається клавішою для підтвердження виконання відбору грузів для даної партії і виклику наступного. Після завершення комплектації оператор, натискаючи на клавішу, посилає інформацію про виконання цієї процедури в центральну ЕОМ СК.

Осначення підіймально-транспортних машин бортовими мікропроцесорами, які мають інтерфейс з ЕОМ вищевказаного рівня управління, також являється необхідною умовою побудови інтеграційної системи управління ТСК.

Доволі характерним направленням в розвитку прогресивних типів моделей засобів транспортування грузів являється широке розповсюдження візків з автоматичним управлінням руху (ВАНР). В країнах Західної Європи і Японії близько в 4 тисячах систем автоматичного транспортування експлуатуються більше 80 тис ВАНР. На окремих складських комплексах одночасно працюють до 30-40 машин і більше, а сумарна вартість їх виготовлення кожного року зростає і досягає 1 млрд. доларів в рік. Між тим історія інтенсивного розвитку і розповсюдження ВАНР налічує не більше 20 років. Початковий період їх розвитку характеризувався приміненням різноманітних переважно пасивних електромеханічних, а потім індуктивних і оптичних систем стабілізації курсу.

Зараз будують ВАНР без попередньої прокладки траси руху тим чи іншим способом. Маршрути трансробота програмуються, а його рухомість управляється бортовим мікропроцесором, а для забезпечення безпеки руху машини монтуються локаційними датчиками ближньої дії, які реагують на перешкоди в проходах між штабелями вантажів.

Сфера примінення роботозованих ВАНР суттєво розширилося. По своїм функціональним можливостям, конструктивним параметрам і структурі системи управління вони наблизилися до промислових роботів. Тому сучасні ВАНР часто називають транспортними роботами, які можуть переміщувати і перегружати грузові одиниці масою від 50-100 кг до 2 т і більше.

Наступний етап еволюції ВАНР Ї це побудова і серійне виготовлення надійних і економічних автоматів, які працюють в грузових приміщеннях вагонів і