напівприцепів. ВАНР використовуються в якості грузорозподільчих систем для внутрішньоскладського переміщення грузів. Вони мають ряд переваг порівняно з конвеєрними системами: більш надійні і мобільні маршрути їх руху строго не фіксовані. Можна регулювати число ВАНР в залежності від об’єму робіт, перезподіляти їх парк між участками складу і грузового фронту в залежності від характеру і об’єму робіт, ефективно планувати при обслуговуванні матеріальних потоків оптимальні маршрути їх руху.
В останні роки чітко визначились слідуючі тенденції в конструюванні ВАНР і промислових роботів:
Примінення маніпуляторів, які піднімають вантажі масою від 3 до 10 т;
Використання в якості засобів пересування повітряної подушки і лінійних двигунів;
Побудова нових систем управління рухом, основаних на приміненні пристроїв інерційного руху з гіроскопами і аналого-цифровими приміненнями, сервомеханізмами для корекції відхилення від траси;
Використання інфрачервоного проміння при індетифікації маршруту з відображенням для позиціонування ВАНР і лазерних пристроїв для зчитування штрихових кодів, нанесених на вантажних одиницях;
Використання ультразвуку для напрямку руху;
Використання технічних засобів взаємодії ВАНР з іншими елементами грузорозподільчої системи Ї конвеєрами, автоматичними стелажними штабелерами, стелажами;
Використання радіоканалів, індуктивних кабелів і інфрачервоного випромінювання для передачі команд управління і інформації про їх використання в ЕОМ;
Головна проблема автоматизації транспортних роботів полягає в реалізації активних методів управління рухом, до яких відносяться застосування програмного управління стабілізації курсу з допомогою карти маршруту руху записаного на інтегральних системах.
Фірмою “Сьюпак систем Ко” (США) створена автоматична поточна лінія упакування, пакетировання і обертування пакетів синтетичною плівкою. Всі активні елементи цієї лінії з’єднані ділянками роликових конвеєрів, завдячуючи чому забезпечується непирервний процес обслуговування матеріального потоку, який надходить з виробничих ділянок підприємства. Вантаж який надходить з виробничого конфеєра зважується на автоматичних терезах. Терези не тільки виміряють масу вантажу, але і датчиком транспортного процесу, передаючи інформацію про потік вантажів. Післі провірки маси роликовим контейнером грузові одиниці даставляються до упаковочного автомата. Тут проводиться пакування вантажу в коробку та їх герматизація. Потім на упаковку автоматом наноситься код, який характеризує призначення грузової одиниці.
Кодові дані на вантаж наносяться різними методами: розподіленням фарби на точно визначене місце упаковки спеціальною головкою, друкований код, або наклеювання на поверхню упаковки ярлика.
Після закінчення операцій пакування пакети вантажів перемішаються ВАНР в зону зберігання складу готової продукції.
Висновок.
Вигідне географічне положення України, її потужна транспортна система та інфраструктура, наявність наукового й освітнього середовища робить нашу країну потенційно привабливою для залучення в систему Євро-Азіатських міжнародних транспортних коридорів. Це реальний крок до її повномаштабної участі у європейській інтеграції. Але шлях у Європу для нас буде далеко не безхмарним і легким. Причин для такого песимістичного висновку більше ніж досить. Передусім, це повільність виконавчих структур і неузгодженість їх дій з позицією законодавчої гілки влади. Сьогодні невідкладним завданням українського Уряду є передача ВРУ для затвердження трьох основних документів:
Про першочергові заходи щодо створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів (Постанова КМУ від 16.12.1996 р № 1512);
Про затвердження Концепції створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні (Постанова КМУ від 04. 08. 1997 р № 821);
Про затвердження Програми створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні (Постанова КМУ від 20. 03. 1998 р № 346).
Прийняття відповідної Постанови або Закону України ВРУ буде вагомим аргументом у переговорах щодо залучення інвестицій під реалізацію проектів з Програмою створення та функціонування національної мережі МТК. Даний документ міг би стати базовим для уточнення структурно-інвестиційної політики стосовно розвитку транспортно-дорожного комплексу країни.
Надзвичайно важливим для сучасного етапу робіт зі створення національної мережі МТК є формування ринкової інфраструктури. Необхідно створити Український транспортно-інвестиційний банк, страхові компанії, лізингові, інноваційні та консалтингові фірми. Україна сама повинна увійти до численних міжнародних транспортних організацій і сприяти входженню до них вітчизняних транспортних організацій і фірм. Найважливішим завданням, про яке вже йшлося вище, є повномаштабна інформатизація всіх процесів, що мають пряме і непряме відношення до національної мережі міжнародних транспортних коридорів.
Вкористана література.
В. М. Назаренко, К. С. Назаренко. Транспортное обеспечение внешнеекономической деятельности. Москва.