Газова промисловість Росії
До Великої Вітчизняної Війни промислові запаси природного газу були відомі тільки в Прикарпаття, на Кавказу, у Заволжі і на Півночі (Комі АРСР). Вивчення запасів природного газу було зв'язано тільки з розвідкою нафти. Промислові запаси природного газу в 1940 році складали 15 млрд. м3.
Потім родовища газу були виявлені на Північному Кавказу, у Закавказзі, на Україні, у Поволжі, Середній Азії, Західному Сибіру і на Далекому Сході. На 1 січня 1976 року розвідані запаси природного газу складали 25.8 трлн.м3, з них - у Європейській частині СРСР - 4.2 трлн.м3 (16.3 %), на Сході - 21.6 трлн.м3 (83.7 %), у тому числі - 18.2 трлн.м3 (70.5 %) - у Сибіру і на Далекому Сході, 3.4 трлн.м3 (13.2 %) - у Середній Азії й у Казахстану. На 1 січня 1980 року потенційні запаси природного газу складали 80-85 трлн.м3, розвідані - 34.3 трлн.м3. Причому запаси збільшилися головним чином завдяки відкриттю родовищ у східній частині країни - розвідані запаси там були на рівні близько 30.1 трлн.м3, що складало 87.8 % від загальносоюзних. На сьогоднішній день Росія володіє 35 % від світових запасів природного газу, що складає більш 48 трлн.м3. Основні райони залягання природного газу по Росії та країнах СНД (родовища) :
I. Західно-сибірська нафтогазоносна провінція :
Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже, Надимське,
Тазовское - Ямало-Ненецький АТ ;
Похромское, Игримское - Березовская газоносна область ;
Мыльджинское, Лугинецкое, Усть-Сильгинское - Васюганская га-
зоносная область.
II. Волго-Уральська нафтогазоносна провінція :
Найбільш значне - Вуктылское, у Тимано-Печорской неф-
тегазоносной області.
III. Середня Азія і Казахстан :
Найбільш значне в Середній Азії - Газлинское, у Фер-
ганской долині ;
Кызылкумское, Байрам-Алийское, Дарвазинское, Ачакское, Шат-
лыкское.
IV. Північний Кавказ і Закавказзя :
Карадаг, Дуванный - Азербаджан ;
Дагестанські Вогні - Дагестан ;
Північно-Ставропольське, Пелачиадинское - Ставропольський край;
Ленінградське, Майкопське, Старе-Мінське, Березанское -
Краснодарський край.
Також родовища України, Сахаліну і Далекого Сходу.
Особливо по запасах природного газу виділяється Західна Сибір (Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже). Промислові запаси тут досягають 14 трлн.м3. Особливо важливого значення зараз набувають Ямальские Газоконденсатні родовища (Бованенковское, Крузенштернское, Харасавейское й інші). На їхній основі йде здійснення проекту "Ямал-Європа".
Видобуток природного газу відрізняється високою концентрацією й орієнтований на райони з найбільш великими і вигідними по експлуатації родовища.Тільки п'ять родовищ - Уренгойське, Ямбурзьке, Заполярне, Ведмеже й Оренбурзьке містять 1/2 усіх промислових запасів Росії. Запаси Ведмежого оцінюються в 1.5 трлн.м3, а Уренгойскоего - у 5 трлн.м3.
Наступна особливість полягає в динамічності розміщення місць видобутку природного газу, що порозумівається швидким розширенням границь поширенням виявлених ресурсів, а також порівняною легкістю і дешевиною залучення їх у розробку. За короткий термін головні центри по видобутку природного газу перемістилися з Поволжя на Україну, Північний Кавказ. Подальші територіальні зрушення викликані освоєнням родовищ Західного Сибіру, Середньої Азії, Уралу і Півночі.
У 1994 році в Росії було добуто 607.3 млрд. м3 природного газу, що склало 98.2 % до обсягу видобутку в 1993 році, причому 570.6 млрд. м3 (більш 90 %) було добуто РАО "Газпром". РАО "Газпром" - власник родовищ із загальними запасами близько 48 трлн.м3 і є найбільшою компанією у світі як по запасах, так і по видобутку природного газу. Для порівняння - запаси найбільших компаній світу (млрд. м3):
РАО "Газпром" | 48000
Статоил | 1656
Шелл | 1450
Мобил | 548
Бритиш Петролеум | 307
Шеврон | 267
На думку російських зкономистов, РАО "Газпром" - єдина в Росії транснаціональна компанія, що має стабільний вихід на світовий ринок. У Росії з газу Газпрому" олучают 40 % електроенергії, на підприємствах "Газпрому" зайнято 320 тисяч робітників (разом з родинами більш 1 млн. чоловік ).
Зміна видобутку природного газу в СРСР
/Росії після 1990/ (млрд. м3)
1940м | 1960м | 1970м | 1980м | 1984м | 1990м | 1994м
3.12 | 45.3 | 197.9 | 435.2 | 587.4 | 641 | 607,3
Після розпаду СРСР у Росії відбувається падіння обсягу видобутку природного газу. Спад спостерігається в основному в Північному экономичес-ком районі (8 млрд. м3 у 1990 році, 4 млрд. м3 - у 1994), на Уралі (43 млрд. м3 і 35 млрд. м3 відповідно), у Західно-Сибірському эко-номическом районі (576 млрд. м3 і 555 млрд. м3) і в Северо-Кавказс-ком (6 і 4 млрд. м3). Видобуток природного газу залишився на колишньому рівні в Поволзькому (6 млрд. м3) і в Далекосхідному економічних районах.
Наприкінці 1994 року спостерігалася тенденція до росту рівня добы-чи. От дані за останні 4 місяці року :
вересень | 43 млрд. м3
жовтень | 50 млрд. м3
листопад | 53 млрд. м3
грудень | 57 млрд. м3
З республік колишнього СРСР Російська Федерація дає ѕ усього
газу, на другому місці - Туркменія (більш 1/10), далі йдуть Узбекис-тан і Україна. Особливого значення набуває видобуток природного газу на шельфі світового океану. У 1987 році на морських родовищах було добуто 12.2 млрд. м3 чи близько 2 % газу, добутого в країні. Видобуток побіжного газу в тому ж році склав 41.9 млрд. м3. Для багатьох районів одним з резервів газоподібного палива служить газифікація вугілля і сланців. Підземна газифікація вугілля здійснюється в Донбасі (Лисичанськ), Кузбасу (Кисилевск) і Підмосковному басейні (Тула).
Основними проблемами галузі, як і всієї промисловості Росії, є проблеми фінансування і кризи неплатежів. “НА
