окремі операції — зачистка, спеціальні прийоми вирубки і пробивки, витяжка із стоншуванням, калібрування забезпечують 2-й клас. При холодній Л. ш. якість поверхні листових заготівок в більшості випадків зберігається, тому при штампуванні з холоднокатаних матеріалів чистота поверхонь деталей — 6—8-го класу. Питома міцність, характерна для заготівок з прокату, після Л. ш. не знижується, а, навпаки, в результаті деяких формоїзменяющих операцій унаслідок супутнього їм зміцнення матеріалу підвищується.
Вартість деталей в основному складається з вартості матеріалу і витрат на їх виготовлення. При Л. ш. вартість металів в середньому складає 80—85%, а витрати на виготовлення — 15—20%. Різноманітність методів штампування, застосування різних по конструкції штампів (спеціальних і універсальних) і використовування відповідних матеріалів для їх виготовлення забезпечують рентабельне виробництво одних і тих же деталей Л. ш. при будь-якому об'ємі випуску. Л. ш. — високопродуктивний процес, наприклад на пресах із зусиллям 1 Мн (100 тс) при роботі з ручною подачею заготівок із стрічки годинна продуктивність складає 600—800 деталей, а з валкової подачею — 3000—4000 і більш.
Т. о., Л. ш. забезпечує зведення складних процесів виробництва до простіших (удари преса), стабільну точність штампованих деталей, виготовлення деталей невеликим числом операцій і переходів, низькі витрати виробництва, збереження і в отд. випадках збільшення питомої міцності матеріалу заготівки, низьку вартість інструменту-штампу. Методами Л. ш. одержують деталі і готові вироби для багатьох галузей народного господарства: приладобудування і суднобудування, автомобільної і авіаційної промисловості, годинного виробництва і т.д.
Для подальшого вдосконалення Л. ш. необхідні: повніша механізація і автоматизація дрібносерійного виробництва, застосування автоматичних ліній пресів в масовому виробництві, підвищення стійкості і бистросменності штампів, підвищення ефективності використовування пресового устаткування, збільшення швидкості деформації у формоутворювальних операціях, зниження витрати металу.
Листовим штампуванням називається процес деформації листової заготівки на пресі за допомогою штампу.
При штампуванні вирубці відбувається зріз матеріалу між краями сложноконтурного пуансона і еквідістантной до нього по контуру матрицею. Пуансон і матриця виконуються з матеріалів значно твердіших, ніж матеріал заготівки (загартована сталь, металокерамічний твердий сплав).
Звичайно тонколистовий матеріал (< 10мм) вирубують без підігріву заготівки, при більшій же товщині потрібен підігрів. Таким чином виробляються заготівки складного контура з пластичних металів.
Розміри заготівок визначаються розмірами штампів і звичайно не перевищують 1м.
Точність визначається точністю виготовлення матриці і може досягати 6-7 квалітетов.
Шорсткість же поверхні зрізу в зоні руйнування матеріалу висока, але може бути зменшена за допомогою спеціальних прийомів (чистове штампування вирубка).
Штампуванням листового металу можна одержувати вироби простої і складної конфігурації: шайби, втулки, сепаратори підшипників каченія, баки, кабіни автомобілів і т.д. Для цих виробів характерна майже однакова товщина стінок, мало відмінна від товщини початкового матеріалу.
Холодним листовим штампуванням можуть бути одержані вироби і заготівки з нізкоуглеродістой стали, пластичної легованої сталі, міді, латуні (із змістом міді більше 60%), алюмінію і деяких його сплавів, а так само з інших пластичних листових матеріалів товщиною від десятих часток міліметра до 6…8 мм.
Гарячим листовим штампуванням можуть бути одержані заготівки з матеріалу товщиною понад 8…10 мм, а при низькій пластичності – з матеріалу меншої товщини для виготовлення деталей корпусів кораблів, цистерн, казанів, хімічних машин, апаратів і ін.
Вдосконалення технологічних процесів лістоштампованія здійснюється в трьох напрямах: заміна листу широким рулоном, застосування листу без пріпуськов і позитивних допусків на габарити і всемірна заміна штампованих деталей деталями, виготовленими з гнутих профілів
Літ. : Мещерін В. Т., Листове штампування. Атлас схем, 2 видавництва, М., 1958; Ісаченков Е. І., Штампування гумою і рідиною, 2 видавництва, М., 1967.
У. Т. Мещерін.