Заготовки для витяжки можуть бути одержані комбінованою витяжкою, зворотним і прямим видавлюванням, прямим видавлюванням, рідше гарячим штампуванням з подальшою механічною обробкою.

На заготовках не допускаються дефекти, непіддатливі виправленню, - грубі забоїни, надриви, запресовка, розшарування металу і ін.

Найчастіше витяжку із стоншуванням використовують для отримання деталей (напівфабрикатів), що мають зовнішню поверхню циліндрову, а внутрішню - конічну.

Конусність пуансона повинна бути в межах 0,0005 - 0,1. Зворотна конусність не допускається, за винятком випадків, коли необхідно одержати невелике потовщення стінки деталі на малій довжині.

Інструмент для витяжки із стоншуванням стінки для спеціалізованих пресів звичайно включає пуансон, матриці (від однієї до п'яти) і знімача. Пуансон кріплять до повзуна преса, матриці закріплюють на столі преса. Спосіб кріплення повинен забезпечувати можливість швидкої заміни інструменту.

Оскільки прес витяжки із стоншуванням стінки вимагає великого ходу повзуна, направляючі пристрої (звичайно направляюча втулка) застосовують тільки при жорстких вимогах по розмірності, перекосу кромки і кривизні осі.

Для зменшення тертя між заготовкою і робочою поверхнею витяжного штампу, а також для полегшення знімання або виштовхування виробу з штампу застосовується мастило заготовки і інструменту.

При виборі складу мастила слід виходити з того, щоб мастило добре утримувалося на поверхні металу при витяжці, вона не повинна викликати корозії металу і штампу, повинна складатися з недефіцитних і недорогих матеріалів і не повинна робити шкідливого впливу на здоров'я робітників.

У штампувальному виробництві застосовується велика кількість різноманітних мастил: мильна вода, машинне масло, масло суріпиці, вазелін, сало, тальк, а також їх суміші в різних пропорціях.

З метою використовування корисних сил тертя, виникаючих між витяжним пуансоном і матеріалом, рекомендується мастити заготовку тільки із сторони, прилеглої до матриці.

Видалення мастила з поверхні відштампованих виробів виробляється гарячим знежиренням або електролітичним знежиренням в лужному розчині.

Формуванням називається штампувальна операція, при якій відбувається зміна форми заздалегідь витягнутого виробу з метою отримання остаточного профілю або точніших розмірів виробу.

Формування може вироблятися на кривошипних пресах простої і подвійної дії, а також на гідравлічних пресах.

3. Листове штампування металу в гарячому стані

Гарячим листовим штампуванням можуть бути одержані заготовки з матеріалу товщиною понад 8…10 мм, а при низькій пластичності – з матеріалу меншої товщини для виготовлення деталей корпусів кораблів, цистерн, казанів, хімічних машин, апаратів і ін.

Вдосконалення технологічних процесів листового штампування здійснюється в трьох напрямах: заміна листу широким рулоном, застосування листу без припусків і позитивних допусків на габарити і всемірна заміна штампованих деталей деталями, виготовленими з гнутих профілів.

При холодному листовому штампуванні товщина оброблюваного металу практично залишається майже незмінною. Виняток становлять витяжки з великими ступенями деформації. В цьому випадку товщина ковпачка біля дна зменшується приблизно на 20 - 30 % товщина заготовки. Зазор між пуансоном і матрицею повинен бути рівний величині, більшій на 10 % товщина заготовки.

При штампуванні із стоншуванням стінок зазор між пуансоном і матрицею менше товщини листу.

Для холодного листового штампування застосовують кривошипні преси, гідравлічні преси, пневматичні преси, а також прес-автомати.

Використана література

1.Мещерин В. Т., Листове штампування. Атлас схем, 2 видавництва, М., 1958;

2. Ісаченков Е. І., Штампування гумою і рідиною, 2 видавництва, М., 1967.